top of page

Чарочка моя кругленька, як я тебе люблю, що ти повненька!

30 жовт. 2017 р.

Картина відомого українського живописця Миколи Пимоненка «Додому» не є натюрмортом, на ній не відображено ані сніданок, ані інша трапеза, але сама картина та її сюжет пов’язані з харчовим, а якщо точніше, з горілчаним, виробництвом.


Син бідного іконописного майстра, Микола Пимоненко, був улюбленим учнем засновника Київської малювальної школи Миколи Мурашка, звернув на себе увагу знаменитого художника Іллі Рєпіна, став академиком Імператорської Санкт-Петербурзької Академії мистецтв, членом Товариства художників-передвижників.

Його картини мали великий успіх на виставках. Поштові листівки з репродукціями його полотен розходились великими тиражами. Одна з них з картиною «Додому» попалась на очі московському горілчаному фабриканту Миколі Шустову. На ній гіркого п’яничку, який ледве дістався додому, чекає у дворі жінка з дрючком. Старий пес сидить на призьбі і поглядає, що ж воно буде… Шустов в цей час шукав варіанти для оформлення етикетки для випуску нової горілки під назвою «Спотикач». Фабрикант вирішив, що листівка попала саме в тему і використав її на етикетці до пляшки горілки.

От тут і розпочалася для художника дуже неприємна історія, яку сучасні люди можуть і не зрозуміти.

Невдовзі Микола Пимоненко одержав листа з Москви від колег з художнього об’єднання Товариства пересувних художніх виставок. Вони були обурені його недостойною поведінкою. Як вони гадали, художник продав право на друкування своєї картини «Додому» горілчаному фабриканту Шустову для етикетки до горілки і тим самим зганьбив Товариство.

Микола Пимоненко наступного ж дня відправився до Москви на зустріч з фабрикантом. Шустов поклявся, що ніякої картини «Додому» він не бачив, про художника Пимоненка ніколи не чув і нічого не знав, і взагалі на виставки не ходить. Просто йому сподобалась листівка. Але готовий заплатити автору малюнка. Пимоненко від грошей відмовився і подав на фабриканта до суду. Шустову було присуджено знищити етикетку і вилучити з продажу в магазинах всі пляшки «Спотикача». Розуміємо, що честь і гідність для людей того часу, для творчої інтелігенції значили більше за гроші.


 Декілька фактів з життя та творчості Миколи Пимоненка:

Збереглася фотографія художника в його майстерні. На мольберті стоїть значних розмірів картина «Гопак», на якій  зображено танцюючу дівчину. Веселою, гарною, запальною постала українська селянка перед паризькою публікою. Картина з успіхом експонувалась на виставці у Парижі і була придбана всесвітньо відомим музеєм Лувру.

У 2006 році на аукціоні була продана картина «Продавщиця полотна» за 160 тисяч доларів, чим був поставлений «абсолютний світовий рекорд продажів художника Пимоненка».

У селі Малютянка, яке так любив художник, і де була його дача, діє музей Миколи Пимоненка. Ряд творів зберігається у Національному художньому музеї України. 

Похований художник у Києві на Лук’янівському цвинтарі.

«Яка втрата для «Передвижників»! Він був істинним українцем, і не буде забутий своєю батьківщиною за свої правдиві і милі, як Україна, картини», написав про Миколу Корниловича Пимоненка Ілля Рєпін.

bottom of page