1 жовт. 2022 р.
Продовжуємо цикл публікацій пов'язаних з розвитком харчової промисловості
13 лютого 1930 року приймається Постанова ЦВК і Ради Народних комісарів СРСР
“О реорганизации Управления государственной промышленностью”.
Постановою надавалось право Вищій Раді народного господарства (ВРНГ) створювати з дозволу РНК СРСР Всесоюзні об’єднання, які є органами ВРНГ і діють в якості самостійних юридичних осіб на засадах госпрозрахунку у відповідності з плановими завданнями ВРНГ СРСР. ВРНГ союзних республік надається право...
- затверджувати статути об’єднань та встановлювати орієнтовний та погоджений з Народним Комісаріатом фінансів СРСР розмір їх статутних капіталів;
- визначати структуру об’єднань та затверджувати положення про переведення на госпрозрахунок органів цих об’єднань;
- питання про передачу в підпорядкування ВРНГ підприємств республіканського та місцевого значення дозволяються погодженнями ВРНГ СРСР з РНК чи Економічною Радою (Нарадою) відповідної союзної республіки.
Відповідно до прийнятих рішень вся промисловість країни була зосереджена в 33 об’єднання. Трести звільнялися від функцій постачання та збуту і залишалися в системі галузевих об’єднань. Процес постачання повинен був максимально наближений до місцевих підприємств. За постановою ВРНГ УРСР ухвалила реорганізацію системи управління республіканською та місцевою промисловістю. До запланованої реорганізації входили підприємства основних галузей промисловості, в тому числі – соляної, тютюново-махоркової, олійно-жирової, гуральної.
Постановою Української Економічної Наради (УЕН) від 28 серпня 1930 року харчосмакова промисловість увійшла до Наркомату торгу. Завданням Наркомату було:управління кондитерською, макаронною та крохмальною промисловістю; управління броварною безалкогольною й дріжджовою промисловістю.
Рішенням засідання УЕН від 9 вересня 1930 року затверджується перелік підприємств, що входять до республіканських об’єднань Укркондоб’єднання та Укрбровароб’єднання та які залишаються у підпорядкуванні Укркондоб’єднання: Харків, Київ, Одеса, Сталіно, Полтава, Дніпропетровськ, Херсон, Миколаїв, Зінов’ївськ, Вінниця, Проскурів, Бердичів, Кременчук. У віданні місцевих органів залишаються 3 заводи у Житомирі, Старобільську, Першотравенську. До цього об’єднання входили 9 макаронних підприємств в Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Миколаїві, Вінниці, Бердичіві, Херсоні, Кременчуці. Один макаронний завод в Житомирі залишався у підпорядкуванні місцевих органів. 9 броварних заводів входили до Укрбровароб’єднання і 14 заводів підпорядковувалися місцевим органам влади. 14 підприємств по випуску безалкогольної продукції переходили до управління місцевих органів та 10 – до Укрбровароб’єднання. До Укрбровароб’єднання входило також 4 дріжджевих та 10 крохмалевих підприємств.
З метою поліпшення роботи харчосмакової промисловості в 1931 році проходить реорганізація харчосмакової промисловості. План реорганізації передбачав:
“укрупнення” республіканського об’єднання спиртової та гуральної промисловості, що входять до Союзспирту;
вилучення зі складу Укркондоб’єднання крохмалевих заводів і створення тресту крохмально-паточної промисловості, підпорядкованому Народному комісаріату постачання. В зв’язку з тим, що із 17 діючих цукро-рафінадних заводів 13 знаходилося в Україні, пропонувалося порушити клопотання перед союзним РПО про розташування місця перебування управління цукро-рафінадного тресту в Україні замість Москви;
організувати Український проектно-будівельний трест харчосмакової промисловості, залишивши Укрторгпромбуд в системі ВРНГ;
Держплану та Наркомату постачання визначити кількість трестів, які треба утворити, зокрема, “гурально-спирто-горілчаних”, “встановити порядок їх фінансування, утворення обігових коштів, забезпечення кадрами” та інше.”
5 січня 1932 року виходить постанова ЦВК та Раднаркому СРСР про перетворення ВРНГ в загальносоюзний Народний комісаріат важкої промисловості. В період довоєнних п’ятирічок зростає кількість промислових підприємств, створюються нові галузі промисловості, галузеві промислові об’єднання, главки, наркомати.
Народний комісаріат на той час об’єднував 29 галузей харчової промисловості, куди входили трести союзного та республіканського значення. До трестів союзного значення відносилися 4 цукрових, 3 спиртових, 4 бурякових, 4 соляних 1 комбікормовий, 1 махоротютюновий, 2 м’ясних, 1 хладоцентр, 2 консервних, 1 вапняковий, 1 Укрпостачбуд, та 2 об’єднання по громадському харчуванню. Трести республіканського значення: 8 плодоовочевих, 8 “молошно-масляних” 1 Птахопром, 1 виноробний, 1 маслобійно-жировий, 1 крахмалопаточний, 1 кондитерський, 1 бродильний, та 2 рибних трести.
Станом на травень 1933 року проведена перебудова чотирьох галузей: соляної, консервної, м’ясної та олійної.
Далі приймається також Постанова ЦК ВКПб та Ради народних комісарів про вугільну промисловість та транспорт. Постанова стосувалася перебудови апарату Народного комісаріату постачання УСРР та перебудову роботи харчової промисловості
Курс на загальну індустріалізацію радянської країни, створення цілого ряду нових галузей промисловості, реконструкція старих підприємств вимагали розширення органів державного управління господарством країни.
Народний комісаріат харчової промисловості УРСР був створений Постановою Центрального Виконавчого Комітету УРСР від 22 жовтня 1936 року. Друга світова війна, окупація України гітлерівською Німеччиною перервала діяльність Наркомату.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 травня 1939 року Народний комісаріат харчової промисловості був розділений на три окремі народні комісаріати: харчової, м’ясо-молочної та рибної промисловості. В Наркоматі харчової промисловості були залишені підприємства хлібопекарної, макаронної, безалкогольної, олієпереробної, жирової, крохмало-паточної промисловості. Постановою Ради народних комісарів УРСР №708 від 4 липня 1939 року була затверджена структура Наркомату харчпрому в такому складі:
Головне управління хлібопекарської промисловості “Укрголовхліб”
Головне управління пивоварної, дріжджової та безалкогольної промисловості “Укрголовпиво”
Головне управління борошномельної промисловості “Укголовмукомол”
Трест олієжирової промисловості “Укррасжирмасло”
Трест тютюново-махоркової промисловості “Укртютюнмахортрест”
Трест плодоовочевої промисловості “Укрпромплодоовочетрест”
Трест макаронної промисловості “Укрмакаронтрест”
Трест крохмалопатокової промисловості “Укркрохмалопатокотрест”
Трест тарної промисловості “”Укрпищетара”
Трест матеріально-технічного постачання “Укрпищеснаб”
Трест кондитерської промисловості “Укркондтрест”
Республіканський трест виноробної промисловості “Укрвинотрест”
Республіканський трест “Укрсадовиноградрадгосптрест”
Республіканська контора по збуту тютюново-махорочних виробів
Республіканська контора по збуту кондитерських виробів “Укркондзбут”
Завод туалетного мила ім.. Артема в м.Харкові