Дайджест періодичних on-line видань
з 15 по 21 березня 2025 року
Зміст стор.
1. Держпродспоживслужба назвала вимоги до маркування органічних
продуктів в Україні 1
2. Країни ЄС закріпилися в якості основних імпортерів насіння гібридної
кукурудзи з України 2
3. Болгарські фермери хочуть заборонити фрукти і овочі з України 2
4. В Україні виробництво вершкового масла тепер збиткове 2
5. Україні слід оновити аграрно-експортну стратегію – названо три
потенційні ринки 3
6.У Європі заявляють, що потребують імпорту цукру та курятини
з України 3
7. Очищення зерна на елеваторі — ключовий етап у збереженні якості
продукції 3
8. З 1 га амаранту можна отримати 4 тис. л біоетанолу 4
9. У ВРУ пропонують відновити держконтроль за виробниками
харчових продуктів 4
10. Україна стала нетто-імпортером овочів, навіть борщового набору 4
11. Kernel розширять сегмент кулінарної олії у 2,5 раза 5
12. Відсутність прогресу щодо перегляду Угоди про вільну торгівлю
з ЄС матиме негативну реакцію з боку України 5
13. Експерт розповів, скільки українським аграріям коштуватиме
весняна посівна 5
14. На Буковині клубні сорти яблук покращать експорт фермера 6
15. Україна як аграрний партнер ЄС: головні підсумки дискусії 6
16. За пів року Україна переробила рекордні 1,45 млн тонн сої 7
17. Легендарна українська виноробня, яку розграбували росіяни,
представила новинки на найбільшій винній виставці світу 7
-----------------------------------------------------------------
1. Держпродспоживслужба назвала вимоги до маркування органічних продуктів в Україні
AgroNews.ua. - 18.03.2025
Мільйони людей в світі і українці в тому числі прагнуть до здорового способу життя. І здорове харчування - одна з його складових. Тому зараз органічні харчові продукти користуються у споживачів все більшою популярністю. Органічна продукція – це продукція сільського господарства та харчової промисловості, виготовлена відповідно до затверджених правил (стандартів), які передбачають мінімізацію використання пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів росту, штучних харчових добавок, а також забороняють використання ГМО.
На маркуванні органічних харчових продуктів вітчизняного виробництва наноситься державний логотип для органічної продукції. Обов’язковим є кодовий номер, що розміщується під державним логотипом та містить: данні про державу походження; напис “organic”; реєстраційний код органу сертифікації, що здійснив сертифікацію органічної продукції.
2. Країни ЄС закріпилися в якості основних імпортерів насіння гібридної кукурудзи з України
AgroNews.ua. - 14.03.2025
Про цю характерну рису 2024 року розповів завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, повідомила пресслужба інституту. За словами Захарчука, обсяги постачання до цього регіону порівняно з 2021 роком в минулому році зросли більш ніж у 30 разів і сягнули рекордного показника у $115,0 млн. Цей результат склав 93,8% від загальної суми експортованого торік вітчизняного насіння у $122,6 млн.
Основним імпортером насіннєвої кукурудзи українського виробництва є Франція, яка торік закупила 9,7 тис. т цього виду агропродукції митною вартістю $26,1 млн. Також значні постачання насіннєвої кукурудзи Україна здійснила до інших країн Євросоюзу: Австрії — 9,2 тис. т ($23,8 млн), Румунії — 9,1 тис. т ($23,4 млн), Угорщини — 7,7 тис. т ($23,8 млн), Німеччини — 3,2 тис. т ($7,0 млн) та Хорватії — 1,3 тис. т ($3,1 млн). Обсяги експорту до Молдови помітно менші — 0,8 тис. т ($2,5 млн), до Казахстану — 0,6 тис. т ($1,2 млн).
3. Болгарські фермери хочуть заборонити фрукти і овочі з України
AgroNews.ua. - 14.03.2025
Болгарська асоціація фермерів виступила з позицією, що меморандум, підписаний між протестувальниками та урядом, не повністю задовольняє вимоги протестуючих фермерів щодо захисту болгарського сільськогосподарського виробництва. В листі йдеться: «Обмеження імпорту лише насінням соняшнику є кроком у правильному напрямку, але цього недостатньо».
В Асоціації фермерів зазначають: «Немає гарантій, що запропонований механізм квотування імпорту товарів з України на даному етапі запрацює і тому робочим рішенням може стати повна заборона імпорту з України фруктів, овочів, м’яса, молока та меду».
https://agronews.ua/news/bolgarski-fermery-hochut-zaboronyty-frukty-i-ovochi-z-ukrayiny/
4. В Україні виробництво вершкового масла тепер збиткове
AgroPolit.com. – 20.03.2025
Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі повідомив, що через неспроможність молокозаводів переорієнтуватися на молоко з ферм, виробництво вершкового масла в Україні стало збитковим
Застаріле обладнання на молокопереробних підприємствах є енерговитратним, що впливає на зростання собівартості виробництва готової продукції. На більшості молокозаводів не впроваджені сучасні технології глибокого перероблення молока та вони потребують модернізації. Підприємства отримують молоко екстраґатунку з кращою якістю та вищою собівартістю, але виробляють з нього готову продукцію з тими самими нормами виходу як у випадку використання молока першого ґатунку, яке має гіршу якість.
https://agropolit.com/news/29726-v-ukrayini-virobnitstvo-vershkovogo-masla-teper-zbitkove
5. Україні слід оновити аграрно-експортну стратегію – названо три потенційні ринки
AgroPolit.com. – 18.03.2025
Україні варто розробити нову експортну політику та стратегію в частині збуту агропродукції, зважаючи на зміни умов роботи на основних міжнародних торговельних ринках. Таку думку висловив заступник голови аграрного комітету, народний депутат Степан Чернявський.
«Сьогодні ми орієнтовані на Європу – і це добре, бо європейський ринок один із найбагатших і зближення з ним – невід’ємна частина євроінтеграції нашої країни. Однак, щоб увійти на нього всім нашим агровиробникам потрібен значний час на імплементацію стандартів якості та освоєння його правил роботи», – зазначив Чернявський.
Наразі Держпродспоживслужба проводить роботу над відкриттям 31 нового експортного ринку. Чернявський говорить, що оновлена експортна стратегія України в нинішніх умовах має орієнтуватися на такі потенційно цікаві для АПК ринки.
6. У Європі заявляють, що потребують імпорту цукру та курятини з України
AgroPortal.ua.- 19.03.2025
18 березня в Європарламенті вперше від початку повномасштабної війни відбулися слухання щодо переваг агроторгівлі між Україною та ЄС, повідомила асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». Захід зібрав європейських представників агрохарчової індустрії, депутатів Європарламенту, представників Єврокомісії та країн ЄС, які обговорили вигоди імпорту української агропродукції.
Президент Асоціації європейських промислових споживачів цукру (CIUS) Юрій Шаранов зауважив, що Європа стикається з хронічним дефіцитом цукру та щороку потребує імпорту 2-3 млн т. «Український цукор відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності постачань і підтримці позитивного балансу європейського агропродовольчого експорту. Лише за 2022-2024 роки ЄС імпортував майже 1 млн т українського цукру, що допомогло зберегти понад 400 тис. робочих місць у 15 тис. компаніях, які представляє наша асоціація, -зазначив Шаранов.
Крім того, віцепрезидент Європейської асоціації м'ясної торгівлі та мясопереробної промисловості (UECBV) Калле Рамвалл пояснив необхідність імпорту курятини з України. «Європейські споживачі мають різні смаки та преференції щодо частин і категорій м’ясної продукції, що вимагає гнучкості як від імпортерів, так і від експортерів. Часто місцевого виробництва недостатньо, аби задовольнити попит на певні категорії м’яса, зокрема куряче філе. Саме тому Європа суттєво залежить від імпорту», - підкреслив він.
https://agroportal.ua/news/ukraina/yevropa-potrebuye-ukrajinskogo-cukru
7. Очищення зерна на елеваторі — ключовий етап у збереженні якості продукції
AgroPortal.ua.- 19.03.2025
Важливу роль у збереженні та переробці зернових культур відіграють елеватори. І одним із ключових етапів підготовки зерна до зберігання та подальшої реалізації є його очищення від сторонніх домішок. Це необхідно для забезпечення високої якості продукції, захисту від псування та підвищення ринкової вартості зерна.
Зазначається, що очищення зерна від великих домішок у ТОВ «Елеватор Агро» є важливим технологічним процесом, що дозволяє підвищити якість продукції та забезпечити її тривале зберігання. Директор ТОВ «Елеватор Агро» Сергій Назаров пояснює: «Перед сушінням зерно обов’язково очищається від великих домішок за допомогою спеціальних пристроїв — скальпеляторів. Це важливий етап, оскільки наявність сторонніх елементів, таких як стебла, листя, каміння або інше сміття, може значно ускладнити процес сушіння та зберігання зерна. Скальпеляторами видаляємо все, що може заважати нормальному сушінню зерна або погіршувати його якість».
8. З 1 га амаранту можна отримати 4 тис. л біоетанолу
AgroPortal.ua.- 17.03.2025
Президент ГО «Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції» Олександр Дуда під час дискусії «Перспектива використання вегетативної маси амаранту у відновлюваній енергетиці» розповів, що основною сировиною для виробництва біоетанолу в Україні є кукурудза, пшениця та меляса. Але розширити спектр сировини для виробництва біоетанолу можна завдяки таким культурам, як цукрове сорго, амарант, топінамбур з меншою собівартістю вирощування та широким спектром переробки.
Він додав, що з амаранту також виробляють комбікорми, целюлозу, гранульовані паливні пелети. Відходи газогенерації (дигестат) є цінним добривом, їх внесення на поля забезпечує відновлення й покращення стану ґрунту.
https://agroportal.ua/news/ukraina/z-1-ga-amarantu-mozhna-otrimati-4-tis-l-bioetanolu
9. У ВРУ пропонують відновити держконтроль за виробниками харчових продуктів
AgroPortal.ua.- 17.03.2025
Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики на своєму засіданні рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт закону «Про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів» (№9545). Пропонується визначити основні правові, економічні та організаційні засади забезпечення простежуваності водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів, які перебувають в обігу на території України, а також тих, що ввозяться на митну територію України та/або вивозяться з неї з метою запобігання незаконному рибальству, сприяння збереженню, раціональному використанню і охороні водних біоресурсів.
Також парламентарі обговорили проблемне питання зростання обсягів фальсифікації харчових молочних продуктів під час дії воєнного стану в Україні, висловили стурбованість даною ситуацією, що може мати катастрофічні наслідки для безпечності та якості харчових продуктів, для продовольчої безпеки та економіки України.
Комітет вирішив звернутись до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням вжити всіх необхідних заходів щодо відновлення можливості органів Держпродспоживслужби України здійснювати заходи державного контролю за безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів , контролю за суб’єктами, що здійснюють діяльність із виробництва харчових продуктів у цілому.
10. Україна стала нетто-імпортером овочів, навіть борщового набору
AgroPortal.ua.- 14.03.2025
Президент «Української плодоовочевої асоціації» Тарас Баштанник розповів, що, попри втрату півдня в результаті російського вторгнення, фермери України, досить швидко компенсували виробництво овочів, однак більшість із них доводиться закуповувати за кордоном. Він зауважив, що вже третій рік агресія росії чинила і продовжує чинити тиск на аграрну галузь, зокрема на плодово-ягідний сектор. Було втрачено південь України, та можна впевнено сказати, що за цих неповних три роки Україна більшою мірою компенсувала виробництво овочів. Але ще не компенсувала зберігання.
Дефіцит потужностей зі зберігання складно відновити, водночас це досить капіталомісткі інвестиції. До того ж далеко не кожен фермер готовий вкладати в це власні кошти. Однак це не єдина проблема, яка постала перед українськими фермерами сьогодні, зазначив Тарас Баштанник.
11. Kernel розширять сегмент кулінарної олії у 2,5 раза
AgroTimes.-18.03.2025
Kernel експортує 40% переробленої продукції — це значно вище середнього показника в Україні. У Kernel також розширюють сегмент кулінарної олії та планують збільшити його у 2,5 раза протягом наступних 3-5 років. За словами CEO Kernel Євгена Осипова, український агроекспорт орієнтується не лише на ЄС, а й активно розвиває експорт у країни Близького Сходу, Африки та Азії. На його думку, Україна має синхронізувати регуляторні вимоги з міжнародними стандартами, що дозволить вийти на нові ринки збуту та забезпечити стабільність експорту.
https://agrotimes.ua/agromarket/u-kernel-rozshyryat-segment-kulinarnoyi-oliyi-u-25-raza/
12. Відсутність прогресу щодо перегляду Угоди про вільну торгівлю з ЄС матиме негативну реакцію з боку України
AgroTimes.-17.03.2025
Під час заходу «Чи зупинить ЄС безмитну торгівлю з Україною» заступник міністра економіки України — торговий представник України Тарас Качка повідомив, що переговори щодо продовження дії Автономних торгівельних преференцій між Україною та ЄС тривають. Ще є резервний час щодо пошуку конструктивного рішення й формування остаточної позиції Єврокомісії.
«Європейська Комісія задекларувала, що автономні торгівельні заходи не потрібно продовжувати й що їх проведуть по статті 29 Угоди про асоціацію (Скасування ввізного мита, – прим. ред.)», – зауважив він, додавши, що наразі фіналізована позиція Європейського Союзу ще не сформована.
«Також потрібно розуміти, що у нас абсолютно негативний баланс з Євросоюзом – мінус 10 млрд. Тому очевидно, що відсутність прогресу щодо перегляду Угоди про вільну торгівлю матиме абсолютно негативну реакцію з боку України. Тоді нам доведеться працювати в негативний сценарій на вирівнювання торгівельного балансу. Це будуть неприємні рішення для країн, які зараз політично сповільнюють переговори по Угоді про вільну торгівлю», – зауважив заступник міністра економіки. Він уточнив, що процедура по статті 29 Угоди про асоціацію – це максимально простий механізм для європейської сторони.
13. Експерт розповів, скільки українським аграріям коштуватиме весняна посівна
Bizagro. – 16.03.2025
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль зазначив, що цьогорічна весняна посівна кампанія коштуватиме українським аграріям приблизно 200 млрд грн.
За його словами, під час весняно-польових робіть аграрії планують відвести до 6 млн га під ярий зерновий клин. Структура посівів, за словами експерта, цього сезону особливо не зміниться, проте посіви сої точно скоротяться, бо торішні 6 млн тонн урожаю обвалили ціни на цю культуру. Разом із цим, забезпеченість посівної міндобривами теж на рівні минулих років.
«Водночас викликом для аграріїв, окрім суто воєнних ризиків для прифронтових регіонів, залишається «кадровий голод». Через це Україні доведеться запрошувати іноземців на сезонні роботи. А ще не тішить погода. Через брак опадів земля із зими вийшла з тріщинами, а це означає, що задля збереження вологи для посівів треба буде дуже сконцентровано і швидко сіяти більшість культур», – сказав фахівець.
https://bizagro.com.ua/ekspert-rozpoviv-skilky-ukrayinskym-agrariyam-koshtuvatyme-vesnyana-posivna/
14. На Буковині клубні сорти яблук покращать експорт фермера
Bizagro. – 14.03.2025
Співвласник фермерського господарства «Макосад», з Чернівецької області, Владислав Макаренко розповів, що господарство планує розпочати офіційне вирощування клубних сортів яблук. Вони мають сталий попит та високі ціни в країнах Перської затоки.
За його словами, південна півкуля, яка конкурує з північною на ринку яблук, далеко не забезпечує попит у країнах нетто-імпортерах яблук. У лютому там розпочинається збирання сорту Гала, Джаз почнеться через місяць, а Енві ще пізніше, Пінк Леді – ще пізніше, і активно експортувати ці сорти вони можуть десь до вересня, коли Україна починає експортувати Галу. А далі можна продавати Близькому Сходу клубні сорти. Тим більше, що ці сорти мають дуже високу щільність і витримують довгі періоди зберігання і логістики.
https://bizagro.com.ua/na-bukovyni-klubni-sorty-yabluk-pokrashhat-eksport-fermera/
15. Україна як аграрний партнер ЄС: головні підсумки дискусії
GrowHow.in.ua.- 02.03.2025
Нещодавно в Празі відбулася панельна дискусія “Agrifood. Стратегії виробництва та переробки у відповідь на виклики мінливого світу”, організована Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) у партнерстві з Міністерством фінансів Чеської Республіки та у співпраці з асоціацією «УКАБ». Захід став частиною 22-ї Міжнародної конференції BLACK SEA GRAIN.EUROPE, організованої УкрАгроКонсалт.
Модератором дискусії виступила Катерина Фостер, керівниця проєкту з виробництва, агробізнесу та послуг у Європі Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC). Вона представила ключові напрями роботи організації та її внесок у розвиток агропромислового комплексу України та країн Центральної Європи. IFC допомагає компаніям на етапах розробки проєктів, надаючи технічні та фінансові консультації, а також забезпечуючи доступ до різноманітних фінансових інструментів, включаючи кредити, облігації, інвестиції в капітал та фінансування проєктів, пов’язаних зі стійким розвитком.
Під час дискусії учасники обговорили ключові виклики, з якими стикається український агробізнес, та можливості розвитку в контексті інтеграції до ЄС. Основні теми: -перспективи розвитку агропереробки; - торгівельні обмеження та експортні можливості; - екологічні стандарти та енергетична незалежність; - конкуренція на ринку ЄС та адаптація українських підприємств до нових реалій.
Ольга Трофімцева, керівниця напряму сільськогосподарської та продовольчої безпеки Ukraine Facility Platform, підкреслила важливість України для продовольчої безпеки ЄС. Вона зазначила: «Замість того, щоб розглядати Україну як конкурента, варто бачити її як партнера, що може допомогти Європі розв’язати проблеми з продовольчою автономією».
Дискусія засвідчила, що український агросектор має значний потенціал для інтеграції в європейські ринки. Проте необхідними умовами для цього є. Це модернізація виробничих потужностей; зменшення регуляторних бар’єрів; забезпечення стабільності логістики; доступ до довгострокового фінансування.
https://www.growhow.in.ua/ukraina-iak-ahrarnyy-partner-yes-holovni-pidsumky-dyskusii/
16. За пів року Україна переробила рекордні 1,45 млн тонн сої
Дело.-18.03.2025
За першу половину 2024/25 МР, з вересня по лютий, в Україні
було перероблено близько 1,45 млн т. соєвих бобів, що є рекордним показником. Це на 57% більше, ніж в аналогічний період минулого сезону, і на 43% більше попереднього максимуму, зафіксованого в 2019/20 році. У лютому Україна встановила абсолютний рекорд переробки сої, обробивши близько 320-330 тисяч тонн, що на 27% більше, ніж у січні.
Такий суттєвий приріст зумовлений перш за все заходженням у переробку соєвих бобів великих заводів через складнощі із закупівлею соняшнику. Проте збереженню високих темпів переробки вже кілька місяців поспіль сприяє активний експорт соєвого шроту на тлі привабливої для імпортерів вартості.
Перспективи переробки сої в Україні на другу половину сезону невизначені через очікуваний рекордний врожай у Південній Америці, збільшення переробки в Аргентині та надлишок соєвого шроту.
https://delo.ua/news/za-piv-roku-ukrayina-pererobila-rekordni-145-mln-tonn-soyi-443367/
17. Легендарна українська виноробня, яку розграбували росіяни, представила новинки на найбільшій винній виставці світу
NV.-17.03.2025
Попри складнощі воєнного часу виноробня Artwinery (раніше Артемівський завод шампанських вин) намагається працювати та радувати покупців новинками.
Виноробня, яка розташовувалася у Бахмуті, була розграбована російськими окупантами в серпні 2022 року. До початку російського вторгнення Artwinery було одним із провідних підприємств з виробництва ігристих вин класичним методом, не тільки в Україні, а й у Східній Європі. Продукцію експортували у понад 20 країн, включно з Європою, Америкою, навіть Азією. Виробнича потужність заводу становила до 25 мільйонів пляшок на рік. Підприємство змушене було релокуватися в Одеську область. Сам завод у Бахмуті та склади законсервували.
Але попри усі ці проблеми винороби продовжують працювати. Компанія виробляє вина, що встигли завоювати прихильність вайнлаверів, а також випустила нові колекції. Найбільш знаковою є оновлена колекція класичного ігристого Артемівське Етно.
Вина Artwinery представлені на одній із міжнародних винних виставок ProWein-2025 в Німеччині. Artemivske Victory Brut — класичне біле ігристе з Шардоне, Рислінгу та Аліготе. Тендітне й елегантне вино має складний ароматичний букет з ніжними квітковими відтінками, нотами цитрусу, сухофруктів та легкими фруктовими тонами. Артемівське біле напівсухе з колекції Артемівське Етно — ігристе вінтажу 2020 року, витримане у Бахмутських підземеллях та врятоване у 2022 році.