Держмонополію на виробництво спирту пропонують зберегти до 2021 року
AgroNews.ua. -10.05.2020
Троє народних депутатів фракції “Слуга народу”, серед яких голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, пропонують Верховній Раді відтермінувати скасування державної монополії на виробництво спирту з 1 липня 2020 року до 1 січня 2021 року. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна , пише agronews.ua.
Відповідний законопроект №3443 було зареєстровано 7 травня 2020 року. У пояснювальній записці до документа наголошується, що ухвалення законопроекту дасть змогу дати час для подолання економічного спаду приватному сектору економіки з метою своєчасної участі в приватизаційному конкурсі зі спиртових об’єктів, що входять до складу ДП “Укрспирт” і концерну “Укрспирт”. Окрім того, ініціатори законопроекту посилаються на рішення голови Фонду держмайна утриматися виставляти на аукціони об’єкти великої приватизації і державні підприємства до стабілізації ситуації на фінансових ринках. “Зважаючи на триваючий та непрогнозований вплив пандемії вірусу COVID-19 та, у зв’язку з цим, необхідність безперебійного, контрольованого виробництва та продажу спирту етилового на виготовлення антисептичних засобів, набрання чинності законом України “Про внесення змін до закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового” слід відтермінувати”, – вважають автори законопроекту.
Україна збільшила імпорт російської картоплі на 20%
AgroNews.ua. -09.05.2020
Україна імпортувала картоплі на суму $32,83 млн. У січні-квітні 2020 року Україна імпортувала 169,17 тис. тонн картоплі на суму $32,83 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби України, пише agronews.ua.
Експорт картоплі за чотири місяці 2020 року склав 374 тонн на суму $ 178 тис. Основними країнами, з яких Україна імпортувала картоплю в січні 2020 року такі: Білорусь – 95,23 тис. тонн на $18,48 млн (59,26%); Росія – 33,89 тис. тонн на $6,57 млн (20,03%); Нідерланди – 20,1 тис. тонн на $3,9 тис. (11,88%); інші -20 тис. тонн на $3,87 тис. (11,8%).
Названо ТОП-3 країн, вино з яких найбільш до вподоби українцям
AgroNews.ua. -08.05.2020
Найбільше вина з початку 2020 року Україна імпортувала з Італії — на 13,2 млн доларів. Про це свідчать дані Державної митної служби, передає agronews.ua.
Чимало вина Україна завезла з Франції — на 7 млн доларів. Німеччина поставила Україні вина на 6,6 млн доларів. Загалом у січні-квітні 2020 року Україна імпортувала вина виноградного на на загальну суму 16,5 млн доларів. Тоді як у січні-квітні 2019 року цей показник склав 31,4 млн доларів, або у два рази більше. При цьому, експорт вина за 4 місяці склав лише 6,5 млн доларів. Таким чином, імпорт вина в Україні перевищує експорт у 2 рази, у грошовому вираженні.
Названо ТОП-3 країн-імпортерів українського солоду
AgroNews.ua. -08.05.2020
З початку 2020 року стрімко зростають експортні поставки солоду з України. Так, якщо в лютому 2020 року було експортовано солоду на $ 1 млн, то в березні вже $ 6,9 млн, пише agronews.ua.
З березня 2020 року зовнішні поставки солоду з України стали різко рости завдяки Бразилії, яка закупила його відразу на $ 5,15 млн. У 2019 році ця країна також активно купувала український солод: на неї припадало 21,4% частки всього експорту за вищевказаною позиції, повідомляє Укрінформ України. Згідно з поширеними даними, в I кварталі 2020 року експортери відправили на зовнішні ринки 23,6 тонн на $ 9,8 млн. Якщо ж міряти в валюті, то виручка, яка склала $ 8,7 млн, перевищує показник попереднього кварталу на 11,7% . Разом з тим, якщо порівнювати цей показник з цифрами I кварталу 2019 року, то вони все-таки менше на 10,3%. У звітному періоді охочіше купували українську продукцію Грузія (частка експорту: 6,5%), Молдова (10%) і Бразилія (53%).
Названо оптимістичний та песимістичний прогноз врожаю зерна в Україні
AgroNews.ua. -08.05.2020
У 2020 році спостерігається значні розбіжності в оцінках врожаю зерна в Україні. Так, за словами провідного експерта зернового ринку Єлизавети Малишко, офіційний прогноз врожаю зерна знаходиться в широкому діапазоні – від 63,54 млн тонн до 72,4 млн тонн. Про це повідомляє УкрАгроКонсалт, пише agronews.ua.
Песимістичний прогноз грунтується на наслідках посухи в основних зерновирощуючих областях: Одеська, Херсонська, Запорізька. Оптимісти кажуть про те, що критична ситуація із зволоженням ґрунту тільки в деяких регіонах, та й дощі в кінці квітня і початку травня прийшли вчасно і зуміли багато в чому виправити ситуацію. УкрАгроКонсалт продовжує дотримуватися оптимістичної точки зору, грунтуючись на ймовірності опадів на півдні протягом найближчих 10 днів. Прогноз УкрАгроКонсалт по кукурудзі залишається на ринку одним з найвищих. Однак є деякі сумніви доцільності розширення посівів внаслідок високих світових запасів і ризику зниження цін. Прогнози по соняшнику і сої також оптимістичні внаслідок високого попиту і привабливих цін. Найменш значний розкид оцінок по пшениці – 25,5- 26 млн тонн.
Пшениця може стати другою нафтою на найближчі роки, – експерт FAO
AГРОПОЛІТ. -08.05.2020
У світі постійно зростає попит на пшеницю, тому вона стає справжнім стратегічним продуктом на найближчі роки.
Про це заявив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак, передає Укрінформ. «Пшениця може стати другою нафтою, адже попит на пшеницю зростає. Отже, це дійсно є дуже важливий стратегічний продукт на найближчі роки. А от фуражні зернові можуть подешевшати», — зазначив Ярмак. Він вважає, що Україні, на відміну від інших країн, голод не загрожує, адже наша країна є нетто-експортером практично всіх основних видів продуктів харчування і особливо не залежить від імпорту. «Світу загрожує голод завжди. І криза, яка пов’язана з коронавірусом, може значно поглибити цю загрозу. Тут є дві складові: фізична неможливість купити продукти, бо їх фізично немає в країні, та відсутність коштів на купівлю продуктів. Оскільки мільйони людей щоденно втрачають зараз роботу та джерела доходів, то друга складова є дуже значущою. Навіть в США, найбагатшій країні світі, голод загрожує тим, хто втратив роботу», — наголошує експерт. За його словами, фізична неможливість купити продукти через їхню відсутність в країні часто є наслідком дій урядів-країн експортерів. Приміром є країни, що починають обмежувати експорт, скажімо зерна, внаслідок чого країни, що тут його закупали, не можуть швидко переорієнтуватися і знайти альтернативи. Крім того, значно зростає ціна. Також буває так, що блокують кордони та перевезення, розвантаження в портах тощо, і це теж спричиняє фізичну відсутність важливих імпортних продуктів», – пояснив Ярмак. На його думку, Україні не варто обмежувати експорт зерна, адже головне, щоб виробнику було вигідно вирощувати продукцію.
Реакційні рішення на події в АПК – це результат відсутності повноцінного міністерства, яке б опікувалося питаннями сільгоспгалузі
AГРОПОЛІТ. -08.05.2020
Сьогоднішні реакційні рішення на події в державі – це результат відсутності повноцінного міністерства, яке б опікувалося питаннями сільгоспгалузі. Такою думкою з AgroPolit.com поділився в ексклюзивному коментарі голова об'єднання «Агро-Продовольча Рада» Іван Слободяник.
«Ми маємо профільного заступника міністра, який чує і знає позицію аграріїв, але він на засідання Кабміну не ходить і, відповідно, інформація не доноситься», – прокоментував події останніх місяців Іван Слободяник. Також він зауважив, що системне вирішення проблем АПК залежить від своєчасної реакції на потенційні загрози, а не лише реакцію на події, що вже відбулися. Ми з самого початку казали, що існує загроза падіння ринків. Спочатку ми говорили про молоко, сьогодні – овочі, якби зараз ринки не відкрили, то далі пішли б ягоди та фрукти. І це була б катастрофа. В розвинутих країнах, щоб уникнути негативного сценарію, створюються інтервенційні фонди. Наприклад, у Польщі це – Агентство регулювання ринку. У випадках, коли є якесь перевиробництво продукції або відсутній попит через кризу, щоб стабілізувати ринок, держава скуповує надлишки продукції. В нашому випадку аналогічну функцію на себе має взяти Аграрний фонд та Держрезерв», – заявив Іван Слободяник.
Оприлюднено для обговорення проєкт наказу про обов'язкове маркування латиницею
AgroPortal.ua.-08.05.2020
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 28 квітня 2020 р. опублікувало до громадського обговорення проєкт наказу «Про внесення зміни до пункту 1 Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин».
Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». «На сьогодні у суб'єктів господарювання виникають запитання щодо визначення мови, якою необхідно позначати одиниці вимірювання на маркуванні продукції, а також послідовності їх написання», — пояснюють експерти. Так, проєктом наказу передбачено, що на маркуванні продукції обов'язково позначаються одиниці вимірювання з використанням літер латинського/грецького алфавіту, а також українського алфавіту, якщо їх нанесення передбачене законодавством. При цьому суб'єкт господарювання самостійно приймає рішення щодо послідовності написання позначень одиниць вимірювання.
Свинина може подешевшати: названі причини
Газета по-українські.-08.05.2020
Закупівельні ціни на свинину знизились на 2,5%. Кілограм свинини живою вагою постачальники закуповують по 43,9 грн/кг. Про це заявляє Олександра Бондарська, керівниця аналітичного відділу Асоціації "Свинарі України".
"Посилення тиску на ціни зі свого боку переробники аргументують меншою потребою в сировині через послаблення об'ємів продажів після Великодня. Так, оператори зазначають, що карантинні заходи, зменшення доходів населення у цей період, обмеженість пропускної здатності каналів реалізації свинини та несприятливі погодні умови відтермінували початок традиційного сезону пікніків. Унаслідок цього реалізація свинини напередодні та під час тривалих вихідних була відчутно гіршою, ніж торік і не перевищила стандартних об'ємів продажів. З огляду на такі обставини, представники м'ясопереробної галузі прогнозують відносно мляву ринкову активність протягом усього травня та відповідну поведінку внутрішніх цін. Додатковий тиск на ціну створює те, що окремі виробники ковбасних виробів тимчасово обмежили об'єми заготівлі живця: частина працює на наявних морожених запасах сировини, інші - закупають пів туші, окремі гравці ринку частково задовольняють виробничі потреби за рахунок імпортованої свинини, надходження якої дещо пожвавилося", - зауважують аналітики. В асоціації зазначають, що, з урахуванням таких обставин, закупівельники не бачать підстав для реабілітації цін закупівлі свинини.
Украина за два месяца отправила на экспорт 127 тонн рыбы
Дело.-09.05.2020
98% экспорта украинской живой рыбы пришлось на Молдову, а крупнейшим импортером отечественной свежей или охлажденной рыбы стала Турция
За первые два месяца 2020 года Украина поставила на внешние рынки 127 тонн живой и свежей (охлажденной) рыбы на $147,6 тысяч. Об этом сообщает пресс-служба Государственного агентства рыбного хозяйства со ссылкой на данные Государственной службы статистики. По данным ведомства, 98% экспорта украинской живой рыбы (124,8 тонн карпа на $134,8 тысяч) пришлось на Молдову, что в денежном выражении на 2,2% больше, чем за аналогичный период прошлого года. В то же время, крупнейшим покупателем отечественной свежей или охлажденной рыбы стала Турция — около 2 тонн калкана и карпа на $9 тысяч. Эта товарная позиция поставлялась также в Либерию (карась, карп, лаврак), Австрию (семга), Мальту (карп), Панаму (карп), Кипр (семга), Сейшельские и Маршалловы острова (лосось тихоокеанский).В разрезе товарных позиций за январь — февраль 2020 года всего экспортировано такой живой и свежей или охлажденной рыбы (в абсолютном выражении): карп — 119,8 тонн на $133,3 тысяч; калкан — 1,98 т на $8,9 тысяч. В Госрыбагентстве напомнили, в течение января — марта 2020 году в нашей Украине произведено 857 тонн готовых продуктов и консервов из сельди (цели или кусочками, в уксусе, масле, маринаде, томате, кроме фарша и блюд готовых из рыбы). Это на 25,8% больше, чем за аналогичный период прошлого года. Напомним, с января по апрель 2019 года Украина поставила на внешние рынки 1 тысячу 364 тонн готовой и консервированной рыбы на $2,4 млн
Исторический максимум: Украина рекордно экспортировала подсолнечное масло в апреле
Дело.-07.05.2020
Страны Евросоюза стали вдвое больше закупать подсолнечное масло в Украине
Экспорт подсолнечного масла в сентябре–апреле 2019/20 маркетингового года достиг рекордной отметки в 4,5 млн т (+9% по сравнению с прошлым маркетинговым годом). Экспорт в апреле стал историческим максимумом и превысил 700 тысяч т, сообщает "УкрАгроКонсалт". Указано, что страны ЕС в 2 раза увеличили закупки по сравнению с прошлым маркетинговым годом и стали первыми в рейтинге импортеров. В то же время экспорт подсолнечного масла в Индию сократился на 20%. В свою очередь новыми рынками сбыта стали такие страны, как: Антигуа и Барбуда, Бурунди. Также рост объемов экспорта отмечается в направлении Испании (+44%), Китая (+29%) и Нидерландов (+32%). Однако снижение темпов экспорта отмечено в Португалии (-97%), Германии (-65%) и Ливане (-28%).
Названа пятерка украинских лидеров по производству рапсового масла
Latifundist.com. -11.05.2020
Лидером Украины по производству рапсового масла в период с июля 2019 г. по март 2020 г. стала компания «Олсидз Блек Си» (входит в структуру Allseeds) с долей на рынке 32,3%. Об этом сообщает пресс-служба Ассоциации «Укролияпром». В ТОП-5 производителей рапсового масла в отчетном периоде также вошли: «Олсидз Блек Си» (Allseeds) — 32,3%; «Олияр» — 19%; «Винницкий масложировой комбинат» (ViOil) — 18,2%; «Дельта Вилмар» — 10,8%; «ГрадОлия» — 6,7%. Суммарно за период с июля 2019 г. по март 2020 г. украинские предприятия произвели 160,5 тыс. т рапсового масла. Напомним, что лидером по производству подсолнечного рафинированного масла за период сентябрь 2019 г.-март 2020 г. в Украине стал «Дельта Вилмар Украина» (входит в структуру «Дельта Вилмар СНГ») с долей на рынке 17,1%.
АОЭ импортировали более 30% украинских яиц
Latifundist.com. -11.05.2020
Украина в январе-апреле 2020 г. отправила на экспорт 37,17 тыс. т яиц, что на 29% меньше аналогичного периода прошлого года (52,69 тыс. т).
Об этом свидетельствуют данные Государственной таможенной службы Украины. В денежном эквиваленте экспорт за первые 4 месяца текущего года потерял 29,6%, если сравнить с аналогичным периодом 2019 г. ($47,5 млн), и составил $33,44 млн. Согласно данным, главными покупателями украинских яиц в январе-апреле 2020 г. были: Объединенные Арабские Эмираты — 11,57 тыс. т на $10,4 млн (31,13%); Латвия — 4,44 тыс. т на $4 млн (11,94%); Саудовская Аравия — 4,1 тыс. т на $3,69 млн (11,02%); другие — 17,06 тыс. т на $15,35 млн (45,9%). При этом импорт яиц в Украину в отчетном периоде составил 892 т на сумму $3,09 млн с таких стран: Польша, Венгрия и Болгария. Напомним, что украинский производитель яиц «Овостар Юнион» в 2019 г. получил $20 млн чистого убытка по сравнению с $17,5 млн чистой прибыли в 2018 году.