Коронавірус завдає шкоди ланцюжкам поставок свіжих овочів і фруктів — AgroNews
AGRI-GATOR .- 07.06.2020
Перед сектором постали проблеми, такі як обмеження у пересуванні, висока вартість транспортування, закриття ринків. Про це передає пресслужба ФАО, пише agronews.ua.
Змінюються також попит і ціни. Ціна на окремі продукти, особливо ті, які, ймовірно, зміцнюють імунітет, наприклад лимон і часник, зросла до небес. У той же час інші продукти дешевшають на очах. У цей неспокійний час життєво важливо мати доступ до інформації про ринки. Для того, щоб допомогти виробникам фруктів і овочів розібратися в цій новій ситуації, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) спільно з ФАО доклали всіх зусиль для надання інформації про нову ринкову дійсність.«Фрукти і овочі – продукти, які надзвичайно швидко псуються, їх потрібно доставляти на ринок настільки швидко, наскільки можливо. Торгові можливості, однак, обмежені, так як всі ланки ланцюжка виробництва порушені: ринки закриті, країни посилили правила перетину кордонів, порти не працюють, ціни на транспортування зросли, і так далі», — сказав економіст ФАО Андрій Ярмак. Він також пояснив, що ФАО та ЄБРР прагнуть надати найактуальнішу інформацію про стан ринків виробникам і агробізнесу, використовуючи широко поширені платформи в таких країнах, зокрема, як Грузія, Молдова, Таджикистан, Україна, Узбекистан, окрім інших. Ярмак зазначив, що мета полягає в тому, аби «якомога більше зменшити втрати, які торкнуться всього ланцюжка доданої і, ймовірно, будуть значними, не дивлячись на наші зусилля». Наталія Жукова, директор ЄБРР з питань агробізнесу, зазначила, що ЄБРР і ФАО мають багатий досвід об’єднання зусиль громадського та приватного секторів з метою усунення проблем у ланцюжках виробництва та збуту продукції.«І ми будемо продовжувати сприяти політичному діалогу, спрямованому на пошук рішень, відповідно до директив із забезпечення безпеки в умовах COVID-19», — заявила вона.
Украинское мороженое успешно прошло проверку качества
AGRI-GATOR .- 07.06.2020
Ведущие отечественные предприятия, члены Ассоциации украинских производителей «Мороженое и замороженные продукты» (АУПМ и ЗП), пятый год подряд провели добровольное тестирование их мороженого и полуфабрикатов в рамках программы контроля качества пищевых продуктов.
За это время в лабораториях «Укрметртестстандарт» и «Киевоблстандартметрология» было исследовано более 70 образцов мороженого и около 40 образцов замороженных полуфабрикатов, говорится в сообщении ассоциации.«В рамках последнего тестирования в торговых сетях были отобраны следующие образцы продукции: мороженое «Крем-пломбир» в вафельном стаканчике (АО «Житомирский маслозавод»), мороженое пломбир 12% жира с наполнителем клубничным в вафельном стаканчике (ООО «Хладопром»), мороженое пломбир «Стакан Великан» в вафельном стаканчике с кондитерской глазурью (ООО «Ласунка»), мороженое «100% мороженое» (АО «Житомирский маслозавод»), мороженое «Super puper» с комбинированным составом сырья с какао в вафельном стаканчике (ООО «Ласунка»), мороженое с комбинированным составом сырья с наполнителем «Сгущенное молоко» ТМ «Розумний Вибір» (ПОО АПОТ «Фирма «Ласка»), мороженое с комбинированным составом сырья с вишневым наполнителем ТМ «Розумний Вибір» (ПОО АПОТ «Фирма «Ласка») и мороженое 12% жирности фисташковое «Морозко» (ООО «Хладопром»)», — отмечают эксперты.На этот раз фирма «Ласка» была представлена в тестировании также замороженными полуфабрикатами — пельменями «Манюням» с мясом индейки и кролика. «Традиционно отобранные образцы передали для исследований в ГП «Всеукраинский государственный научно-производственный центр стандартизации, метрологии, сертификации и защиты прав потребителей». Чтобы получить целостную и объективную картину данных качества, продукцию проверяли по физико-химическим, органолептическим, микробиологическим и молекулярно-генетическим показателям. Результаты нынешнего тестирования, как и в предыдущие разы, порадовали, ведь специалисты центра снова дали заключение о том, что все протестированные образцы полностью соответствуют нормам и требованиям соответствующих ДСТУ», — подытожили в ассоциации.
В аграрному комітеті Верховної ради незадоволені міністром Мінекономрозвитку
AgroNews.ua. -09.06.2020
Відділення Міністерства аграрної політики від Міністерства економічного розвитку і торгівлі “на етапі дискусії”. В аграрному комітеті Верховної ради незадоволені міністром Ігорем Петрашко. Про це повідомляє РБК-Україна, пише agronews.ua.
Як повідомляється, міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігорем Петрашко незадоволені в аграрному комітеті Верховної ради, де більшість членів фракції “Слуга народу”. У Зеленського заявили, що вирішити цей конфлікт можна розділивши міністерство. “Мабуть, заглушити ці розбіжності можна буде за рахунок поділу Мінекономіки і Мінагро, яке може відбутися найближчим часом”, – пояснив співрозмовник в команді Зеленського. Зазначимо, сам міністр Ігор Петрашко заявив, що його відносини з фракцією “Слуги народу” знаходяться в абсолютно нормальною, робочої і конструктивній площині.
ЄБРР збільшив ліміт фінансування програм українських експортерів до 170 млн дол
AgroNews.ua. -07.06.2020
Європейський банк реконструкції та розвитку на 90 млн доларів (до 170 млн) збільшив програму підтримки торгівлі, яку реалізує в Україні через Укргазбанк. Про це повідомляється на офіційному сайті ЄБРР, пише agronews.ua.
Програма підтримки торгівлі спрямована на фінансування експортноорієнтованих компаній, стимулювання економічного розвитку України та створення нових робочих місць. Вона має на меті допомогти місцевим експортерам продовжити свою підприємницьку діяльність після спалаху коронавірусу. В рамках програми ЄБРР надає часткові або повні гарантії для окремих торговельних операцій, а також покриває платіжний ризик банків-емітентів у різних країнах. В ЄБРР наголошують, що банк є найбільшим міжнародним фінансовим інвестором в Україні. На сьогодні Банк взяв на себе сукупне зобов’язання на майже 15 мільярдів євро в 466 проектах країни.
Коньяк в Україні будуть виробляти за новими правилами
AgroNews.ua. -05.06.2020
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропонує змінити правила виробництва коньяків в Україні. Проект наказу, який вносить зміни в правила виробництва коньяків року, опублікований на сайті Мінекономіки. Про це повідомляє agronews.ua
Зокрема, пропонується скасувати обов’язкове використання спиртів українського походження, частка яких має бути не меншою за 20% у 2020 році, 25% – у 2021 році, 30% – у 2022 році та інше, при використанні імпортних спиртів для виробництва коньяку. Відповідний абзац у новому проекті наказу звучить наступним чином: “При виробництві ординарних коньяків України допускається використання витриманих не менше трьох років спиртів коньячних неукраїнського походження”. Також пропонується дозволити відвантаження коньяків на інші підприємства для їх подальшого розливу в споживчу тару виключно для експорту, для реалізації на території України це буде заборонено. Крім того, пропонується дозволити перегонку коньячних виноматеріалів у термін, який визначає керівник підприємства, тоді як зараз це необхідно робити в термін до 1 квітня наступного після врожаю року (максимум – до 1 липня). За даними Держстату, виробництво коньяку та бренді в Україні у 2019 році збільшилися на 1,7% – до 2,3 мільйона дал. Україна до кінця 2025 року повинна відмовитися від використання географічних назв “шампанське” та “коньяк” згідно з вимогами Європейського Союзу в рамках проекту “Географічні зазначення в Україні” (реалізується у 2017-2020 роках). Проект покликаний допомогти Україні розробити систему позначення товарів з властивостями та репутацією, зумовленими переважно місцем походження.
Торговельні мережі України анонсували підвищення ціни на гречку до рекордного рівня
AgroNews.ua. -05.06.2020
Експерти вважають, що вже наступного місяця в Україні значно подорожчає гречка. За прогнозами, ціна може зрости до 80 грн/кг. Про це повідомляє today, пише agronews.ua.
Зазначається, що підвищення цін анонсували вже десятки магазинів. Деякі мережі повідомили, що гречка подорожчає майже на 50%. Якщо наразі крупа коштує 47-52 грн/кг, то протягом місяця ціна підніметься до 75-80 грн. Також, частина виробників заявили, що за тиждень гречка подорожчає лише на 10-15%. Нагадаємо, в Україні названо, яким буде врожай гречки. Погодна нестабільність весни 2020 року внесла свої корективи в посівну кампанію круп’яних культур. Багато господарств відклали сівбу гречки, зважаючи на її біологічні властивості”,- повідомляють фахівці Інституту землеробства НААН України, пише agronews.ua.
Україна може економити $16 млрд щорічно завдяки переходу на чисті джерела енергії, – МХП
AГРОПОЛІТ. -09.06.2020
Україна могла б щорічно економити по $16 млрд у разі переходу на чисті джерела енергії.
Про це заявив президент компанії-електропостачальника МХП Еко Енерджи Олександр Домбровський в інтерв’ю виданню «Новое время». За словами фахівця, таку суму країна витрачає щороку в рамках підтримки необхідних умов для зберігання ядерних відходів, а також за імпорт вугілля, нафти, ядерного палива та інших ресурсів, споживання яких можна було б скоротити при переході на джерела відновлюваної енергетики. «Україна, як аграрна країна має, величезний біоенергетичний потенціал. За оцінками біоенергетичної асоціації України, ми можемо замінити близько 20 млрд м³ газу внутрішніми біоресурсами. І мова йде про відновлюваний ресурс, який забирає CO2 з повітря і дає позитивний мультиплікативний ефект економіці», – розповів фахівець. Експерт вказав, що країні в своїх рішеннях потрібно координуватися більше на інноваційно-технічний ринок електроенергії, зробивши основою галузі чисту енергетику. Як зазначив Домбровський, цього можна досягти лише за умови створення адаптивної системи державного управління.
Експерт озвучив три кроки для відновлення молочного експорту в Україні
AГРОПОЛІТ. -07.06.2020
Україна практично не експортує молочну продукцію. За І квартал 2020 року ми експортували лише на $22 млн. Це майже нічого. Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, йдеться у матеріалі AgroPolit.com. Зазначається, що експерт озвучив три кроки для відновлення молочного експорту в Україні. Перше – субсидії на експорт, такі ж, як у Європі (21% – розмір субсидії); друге – ті заходи, яких слід вжити всередині країни для зниження цін на молочну сировину. Без справедливої ціни на молочну сировину нічого не буде; третє – модернізація галузі. В цьому плані слід поєднати дуже багато пов’язаних питань: Національна програма розвитку та модернізації галузі, яку необхідно провести, державні механізми підтримки молочної галузі, орієнтація на цільові ринки, де нас можуть чекати. Наш експорт раніше на кого був орієнтований? На Росію. Ми виробляли, і нічого змінювати не треба було. Нові ринки вимагають нових продуктів і проведення модернізації», — сказав він.
Названо основні виклики для українських бджолярів
AgroPortal.ua.-06.06.2020
Тема мору бджіл в Україні, яка з кожним роком набирає обертів, — комплексна проблема, що вимагає комплексного підходу.
Таку думку висловила громадська діячка, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України у 2019 р. Ольга Трофімцева в інтерв’ю «ПроАгро Груп». На її думку, основними питаннями, що потребують вирішення, є: недостатня комунікація між агровиробниками та бджолярами; недосконалість державного регулювання щодо життєвого циклу ЗЗР в Україні; робота українських пасічників у офіційній площині. «Як показує практика, у тих регіонах, де сільгосптовировиробники налагодили ефективний діалог із пасічниками, випадків потрави бджіл фіксується набагато менше. Така комунікація — це, насамперед, довіра і сприйняття одне одного як взаємозалежних партнерів. З боку пасічників, на мою думку, більш проактивна і конструктивна позиція має бути на рівні регіональних об’єднань виробників/асоціацій. Аграрні підприємства в усіх галузях АПК також мають керуватися принципами сталого виробництва з урахуванням аспектів охорони навколишнього середовища, збереження біорізноманіття тощо», — вважає Трофімцева. Вона зазначає, що однією з передумов недостатньої комунікації є те, що в Україні досі мало зареєстрованих пасік. «Виведення бджільництва з тіні є одним з найактуальніших питань для галузі. Виробництво меду в Україні в основному зосереджене в господарствах населення — 98%, і лише 2% виробляється зареєстрованими суб’єктами господарювання. Виробництвом меду в Україні займаються близько 400 тис. пасічників, які у разі їхньої реєстрації є потенційними суб’єктами малого бізнесу у формі фермерських господарств та кооперативів. Фактично, на сьогодні кожен 100-й українець займається бджільництвом. Реєстрація пасік, подальша консолідація виробників — це також питання чесної ціни, яку вони зможуть отримувати за свій продукт», — пояснює експерт. Трофімцева підкреслила, що держава має розуміти потенціал даної підгалузі АПК і створювати відповідні умови та стимули для комерціалізації бджільництва і його становлення як цивілізованої ланки мікро- і малого бізнесу на селі. Такими стимулами можуть бути фокусні програми держпідтримки, податкові важелі тощо. Це питання також важливе у контексті подальшої європейської інтеграції України.
Україна та Німеччина посилять співпрацю в галузі сільського господарства та безпеки харчових продуктів
AgroTimes.-05.06.2020
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко обговорив із Надзвичайним і Повноважним Послом Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анкою Фельдгузен стан та перспективи торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між країнами, а також реалізації спільних проектів та обмін досвідом у економічному відновленні після COVID-19.
Про це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.«Німеччина є нашим надійним партнером, яка за результатами 2019 року посіла перше місце серед торговельних партнерів України з країн Європи. Зокрема, за минулий рік обсяг торгівлі між Україною та Німеччиною збільшився на 3,1% та склав $9,3 млрд. Ми вдячні нашим німецьким колегам за участь у проектах технічної допомоги, та експертну підтримку в реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС», – зазначив Ігор Петрашко. За його словами, у нинішніх умовах продовольча безпека є одним із пріоритетів усіх країн. Україна, як гарант світової продовольчої безпеки, докладає усіх зусиль для виконання своїх міжнародних зобов’язань та постачає продукцію АПК на зовнішні ринки.
Украина вышла на первое место по поставкам органической продукции в ЕС
БизнесЦензор.-05.06.2020
По итогам 2019 года Украина заняла 1 место в Европе и 2 место в мире (из 123 стран) по объемам импортируемой органической продукции в ЕС, поднявшись на две ступеньки по сравнению с предыдущим годом.
Об этом говорится в обнародованном ежегодном отчете Европейской Комиссии "Импорт органических агропродовольственных товаров в ЕС ключевые изменения в 2019 году", передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу Министерства развития экономики, торговли и сельского хозяйства."Растущий спрос европейских потребителей на украинскую органическую продукцию свидетельствует о ее высоком качестве и конкурентоспособности. Лидирующие позиции Украины в мировой торговле органической продукцией демонстрирует активное развитие этой отрасли, что является приоритетом в аграрной политике министерства", – прокомментировал заместитель министра - торговый представитель Украины Тарас Качка.Так, в 2019 году в ЕС было ввезено 3,24 млн тонн органической агропродовольственной продукции, более 10% которой приходится на Украину. В целом украинский импорт в ЕС увеличился на 27% – с 265,82 тыс. тонн в 2018 году до 337,86 тыс. тонн в 2019 году. В основном, в ЕС из Украины экспортируются зерновые (кроме риса и пшеницы, 76,9% зерновых украинского происхождения), пшеница (31,8% – из Украины), масличные культуры (кроме сои, 18,2%, и второе место после Турции), соя (4 место и 13% импорта сои из Украины), фрукты (11% и 3 место). Также Украина входит в группу крупнейших экспортеров жмыха, фруктовых соков и овощей, которые являются ключевыми экспортными продуктами. В целом импортированная органическая продукция составляет около 2% общего импорта агропродовольственных товаров в ЕС.
В пакети фасують 30% зіпсованого товару і 70 якісного. Відзначаємо Всесвітній день безпеки продуктів
Газета по-українські.-07.06.2020
7 червня відзначають Всесвітній день безпечності продуктів. Це ініціатива Організації Обʼєднаних Націй, започаткували його 2019-го.
"Питання безпечності продуктів актуальне для України. У нас контроль значно нижчого рівня, ніж у східноєвропейських країнах. Чим далі від Києва, тим більший масштаб проблем. Зрозуміло, що у регіонах товарообіг нижчий. Продавці не хочуть втрачати прибуток, намагаються продати товар будь-якою ціною. Маємо сильно розвинуту стихійну торгівлю. На такі базари часто потрапляють продукти, які не пройшли контроль у супермаркетах. Наприкінці травня у Запоріжжі виявили тонну ранніх овочів з високим вмістом нітратів. Не виключаю, що їх успішно продають у містах області", - розповів Gazeta.ua директор Союзу споживачів України Максим Несміянов. За його словами, з Європи на український ринок заходять фури простроченого м'яса."Ніхто не закриває заводи, які виробляють неякісне масло. Продукція і далі потрапляє у магазини. Пам'ятаємо, як у великий столичний супермаркет поставили партію риби з ботулізмом, а він досі працює. Бізнес не турбується про свою репутацію. Штрафи за такі порушення у законодавстві прописані на рівні 100 тисяч гривень. На півдні України продають ковбасу першого сорту по 39 гривень за кілограм. Нещодавно цю ж марку побачив у столичному магазині біля одного з метро, але по 69 гривень. Почали продавати морозиво з термінами придатності 2-3 роки. Хоча при певних температурах продукт можна зберігати не більше одного року і 10 місяців. Виробники посилаються на державні стандарти. Водночас споживачам перевірити їх складно. Потрібно платити кошти за доступ до спеціальних реєстрів", - говорить експерт. Додає, що із запровадженням карантину покращилася ситуація з чистотою та дезінфекцією приміщень магазинів. Але це ситуативні зміни. У більшості міст система уже дала збій. Персонал скоротили. А люди, які залишилися, недовго будуть працювати за трьох, а отримувати зарплату за одного."Коли у населення падає дохід, з'являється велика кількість простроченого товару, бо його довго не купують. Наприклад, покупці скаржаться, що в пакети фасують 30% зіпсованого товару і 70 якісного. Така ситуація з яблуками, картоплею. Бізнес намагається розпродати все, що залежалося і не понести втрат. На великій столичній торговій базі зберігають товар без дати виробництва. Бо не відомо, коли доведеться реалізовувати його", - наголошує Несміянов. Не радить купувати на пляжах вино на розлив, шаурму, пахлаву, креветки. Щороку як тільки починається спека люди масово труяться.
Виробництво сільгосппродукції в Україні помітно скоротилося
24Агро. – 03.06.20203
Державна служба статистики оприлюднила витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-квітні 2020 року.
За даними Держстату, витрати на виробництво продукції сільського господарства на початку року скоротилися на 7% у порівнянні з аналогічним періодом-2019. Зокрема, витрати на продукцію рослинного походження зменшилася на 8,4%, на тваринництво – на 5,4%, на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що використовуються в сільськогосподарському виробництві, – на 11,3%. Ще серйозніші втрати України в обсязі інвестицій в аграрний сектор – на 35% менше, ніж у січні-березні-2019. Це один з найбільших спадів капіталовкладень за останні 5 років після початку війни на сході України і тимчасової втрати територій АР Крим, частини Донецької і Луганської областей, повідомляє УНІАН з посланням на Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки". Найбільше зниження обсягів інвестицій в агропромисловій сфері зафіксовано у лісовому господарстві та лісозаготівлі. Тут у порівнянні з першим кварталом-2019 капіталовкладення зменшилися на 67,1% – до 33,5 мільйонів гривень. Таку динаміку можна було б пов'язати з карантинними обмеженнями, які запроваджено через епідемію коронавірусу. Однак спад інвестиційного забезпечення стався ще раніше – у 2019 році. Він є наслідком непослідовної та недосконалої інвестиційної політики держави в аграрній сфері, у якій переважає принцип залишкового виділення бюджетних коштів на інвестиції в сільському господарстві, – каже завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук. Експерт назвав інші важливі дані Держстату: загальні капітальні інвестиції в економіку України у січні-березні-2020 становили лише 76,9 мільярда гривень, що одразу на 29% менше показника за відповідний період минулого року (108,3 мільярда гривень). В той же час, Кабмін України повністю зберіг суму державної підтримки аграріїв на 2020 рік після внесення змін до бюджету, необхідних для боротьби з поширенням коронавірусу. Це 4 мільярда гривень, які підуть на тваринництво, фермерство, садівництво, компенсації вартості сільгосптехніки та компенсації відсотків за кредитами.
В Україні знизилася прибутковість виробництва молока
УНІАН: Новини України.-05.06.2020
У річному вираженні прибутковість молочного бізнесу у травні впала на 13%.Прибутковість виробництва молока в Україні в травні 2020 року знизилася на 5,6% щодо квітня, а в річному вираженні – на 13%, повідомив економіст інвестиційного центру Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак. "Зниження в травні 2020 року до квітня досягла 5,6% – показник близький до середнього багаторічного. Але це означає, що показник падав кожен місяць 2020 року, а сукупне зниження протягом 5 місяців вже склало 37,2%", – написав він на своїй сторінці у соцмережі Facebook. Прибутковість виробництва молока в травні 2020 року скоротилася на 13% стосовно травня 2019 року, при цьому в цілому за 5 місяців поточного року показник все ще перевищував показник попереднього року на 5,8%. За словами Ярмака, в травні ціни на кормові компоненти продовжували рости, а на молоко - навпаки, знижуватися. Експерт зазначає, що прибутковість молочного бізнесу в червні, як правило, падає не так різко, як у травні, однак тенденції на світовому ринку в цьому році непередбачувані. "Дуже багато втручання з боку держави, дуже багато різких сплесків і падінь прогнозування попиту роблять практично неможливим", - зазначив Ярмак.
Украина удвоила импорт сыров
UBR.-05.06.2020
А экспорт сыров в январе-мае сократился на 28,7%
В январе-мае 2020 года Украина экспортировала 2,08 тыс. тонн сыров, что на 28,7% меньше, чем за аналогичный период 2019 года. В денежном выражении экспорт сократился на 23,4% и составил $7,99 млн. Об этом сообщает Государственная таможенная служба. В свою очередь импорт сыров с начала года вырос в 2,3 раза, до 16,54 тыс. тонн, в денежном выражении – в 2,1 раза, до $71,59 млн. Сообщается, что экспорт украинского сливочного масла упал в 1,9 раза, до 4,95 тыс. тонн, в денежном выражении – в 1,7 раза, до $22,67 млн. Импорт сливочного масла составил 5,81 тыс. тонн ($22,17 млн), в то время как в прошлом году это была 451 тонна ($2,8 млн). Таможенники информируют, что экспорт молока и сливок (сгущенных) за пять месяцев снизился на 32%, до 10,94 тыс. тонн, на общую сумму $23,14 млн, что на 31,6% ниже за аналогичный период прошлого года. Импорт этой группы товаров вырос в 2,2 раза, до 1,72 тыс. тонн, в денежном выражении – в 2,5 раза, до $3,98 млн.
З початку року Україна заробила на експорті курятини понад 220 млн доларів
УНН.-05.06.2020
Експорт м'яса птиці з початку року приніс Україні 223,5 млн дол. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.
Так, з початку року Україна експортувала 175 тис. тонн курятини загальною вартістю 223,5 млн дол. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року поставки української курятини за кордон зросли на 25% (у грошовому вираженні). При цьому, у січні-травні в Україну завезли лише 35,3 тис. тонн імпортної курятини загальною вартістю 15,3 млн дол. Тобто, експорт продукту України перевищує імпорт в 5 разів (у ваговому виразі). ТОП-споживачами українського продукту є Нідерланди, Саудівська Аравія і ОАЕ. За 5 місяців Україна поставила Нідерландам курятини на 39,3 млн дол. Водночас Саудівська Аравія купила українського м'яса птиці на 34,2 млн дол., ОАЕ - на 29 млн дол.