Українським олійникам прогнозують важкі часи
AgroNews.ua. -25.02.2020
Українська соняшникова олія продовжує дешевшати слідом за пальмовою і соєвою оліями. Ціни попиту опустилися до рівня листопада і становлять 690-700 $/т FOB. Про це пише graintrade, інформує Agronews.
Однак покупці стримують закупівлі в очікуванні подальшого падіння цін, зауважують аналітики електронної біржи. Зниження цін на олії – світовий тренд, під тиск якого підпала й вітчизняна олійна галузь. Так, травневі ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії вчора впали на 3,1% до найнижчого з 8 листопада рівня 2543 рінггітів/т або 611 $ /т. На ціни тисне можливе зниження попиту на тлі збільшення виробництва пальмової олії, яке в Малайзії протягом 1-20 лютого виросла на 17,4% в порівнянні з аналогічним періодом січня. Травневі ф’ючерси на соєву олію в Чикаго вчора обвалилися на 3,7% до 656,1 $ /т, тоді як ціни на сою впали лише на 2% до 325 $ /т завдяки надіям на активізацію закупівель Китаєм. Відновлення попиту на рослинні олії буде відбуватися надто повільно, оскільки введення карантинів в багатьох регіонах через розповсюдження китайського коронавірусу призведе до зменшення кількості туристів і скорочення споживання.
В липні презентують план держпідтримки аграріїв на 3-річний цикл, – Висоцький
AgroNews.ua. -23.02.2020
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький пояснив, що виплати за програмою держпідтримки агросектору розпочнуться вже з квітня, однак 80% виплат буде здійснено у 2-й половині цього року. Про це Тарас Висоцький написав на своїй сторінці у Фейсбуку.
Як повідомив заступник міністра, на початку березня буде ухвалено порядок використання коштів, документи зараз проходять внутрішнє узгодження на рівні центральних органів виконавчої влади.«До 1 жовтня усі виробники, які претендують на державну підтримку, мають подати відповідні документи», – підкреслив Тарас Висоцький. Також він повідомив, що на початку липня відбудеться презентація плану державної підтримки аграріїв на 2021-2023 роки на трирічний бюджетний цикл. А з 2021 року уряд планує запроваджння підтримки напрямків агрострахування та переробки сільгосппродукції
На сьогодні Україна є найбільшим експортером сільськогосппродукції
AgroNews.ua. -22.02.2020
До країн Європейського Союзу мають право експорту 333 українських підприємства, з яких 153 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 — підприємств-виробників нехарчової продукції. Про це повідомила т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко під час презентації результатів роботи у 2019 р., Про це повідомила прес-служба Держпродспоживслужби.
За її словами, із зазначеної кількості підприємств-виробників продукції для споживання людиною більшість (72 підприємства) мають право експорту до ЄС меду, 27 — рибних продуктів, 22 — молочних продуктів, 17 — равликів живи охолоджених, 8 — м’яса птиці та м’ясних продуктів, 4 — яєць та яєчних продуктів, по одному — кишкової сировини та колагену. «Україна на сьогодні є однією із найбільших виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. Ми виробляємо практично всі товарні позиції тваринницької та рослинницької продукції, яка експортується на міжнародні ринки, і вона викликає довіру у закордонних споживачів», — повідомила Ольга Шевченко.
Внутрішній ринок України для виробників круп вичерпано
AgroNews.ua. -21.02.2020
На поточний період вітчизняні виробники круп орієнтовані в основному на внутрішній ринок, так як на експорт відправляється, головним чином, більш дешева неперероблена сировина. В результаті виробництво круп в Україні скорочується з року в рік через зменшення населення нашої країни, пише pro-consulting.
Аналіз ринку круп в Україні показує, що найбільші частки в його структурі займають рис і гречка. В середньому кожен житель нашої країни з’їдає за рік 5 кг рисової крупи і 3,5 кг гречаної. За результатами аналізу ринку круп в Україні можна зробити висновок, що для суттєвого збільшення внутрішнього споживання даного виду продукції в середньостроковій перспективі немає підстав. Драйвером розвитку вітчизняної круп’яної галузі може стати вихід на ринок здорового харчування Євросоюзу, адже українські крупи багаті мікро і макроелементами, а також клітковиною, необхідними для правильного функціонування організму. Передумови для такого прориву вже проглядаються. Так, в 2018 році основними країнами-імпортерами українських круп стали Нідерланди 19,5% (363 т), Польща 15,5% (289 т), Литва 11,7% (219 т) і Словенія 11,3% (210 т ). Крім Європи, нарощуються поставки українських круп в Азію та Африку.
ЄС дозволив імпорт української курятини з безпечних регіонів
AgroNews.ua. -20.02.2020
Комітет Європейського союзу по рослинам, тваринам, їжі і кормам (Standing Committee on Plants, Animals, Food and Feed) скасував обмеження на поставки з України м’яса птиці. Про це йдеться в повідомленні Європейської Бізнес Асоціації.
Рішення комітету стосувалося нової системи зонування територій. Оновлені критерії дозволяють поставки м’яса птиці з безпечних зон України. Безпечними вважаються зони, які перебувають на відстані понад 10 кілометрів від епіцентру спалаху пташиного грипу. Нагадаємо, що у Немирівському районі Вінницької області раніше було зафіксовано загибель птиці від пташиного грипу. Про це повідомляла пресслужба Держпродспоживслужби. Чтоби локалізувати і ліквідувати вірус, до підприємства було направлено експертів відомства та Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.
З’ясовано, як Україна забезпечує внутрішній попит на свинину
AgroNews.ua. -20.02.2020
У 2019 році рівень самозабезпеченості України свининою перевищив 95%. А враховуючи всю продукцію свинарства, зокрема субпродукти та жир, склав 88% – на 2% більше, ніж у 2018 році. Про це пише agrotimes.ua.
Про це повідомила керівниця аналітичного відділу асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська, посилаючись на дані Економічного дискусійного клубу. «Торік спостерігалося збільшення промислової пропозиції свинини порівняно з 2018 роком, тоді як імпортна активність була відчутно слабшою», – зауважила вона. Так, реалізація свиней на забій зросла на 4,7% – до 516,2 тис. тонн живою масою, що складає близько 373 тис. тонн у забійному еквіваленті (+3,6% до минулорічного обсягу). Імпорт продукції свинарства у 2019 році, навпаки, скоротився: свинини – на 18,7% (до 23,2 тис. тонн), свинячої печінки – на 3,5% (до 12,58 тис. тонн), інших свинячих субпродуктів – більше ніж на чверть, свинячого жиру – на 10% (до 53,6 тис. тонн). Аналітики Економічного дискусійного клубу оцінюють частку імпортної продукції меншою ніж 13% від ємності ринку, тоді як у 2018 році – майже 15%. Згідно з балансами попиту та пропозиції м’яса ФАО/ЄБРР, імпорт свинини склав 4,7% від річного фонду споживання цього виду м’яса, що на 1% менше, ніж роком раніше. На 2020 рік аналітики м’ясного ринку прогнозують, що імпорт свинини залишиться на минулорічному рівні.
Милованов готовий очолити Мінагро після його відокремлення від МЕРТ
AГРОПОЛІТ. -23.02.2020
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов допускає відокремлення Міністерства аграрної політики після завершення земельної реформи. Він готовий його очолити.
Про це міністр повідомив в ефірі телеканалу «Україна 24». Міністр наголосив, що після того як земельна реформа завершиться та буде запущено ринок, він підтримає створення нового Міністерства аграрної політики.«МінАПК займалося двома речами – призначенням керівників на держпідприємства... А друге – продавали за відкати держпідтримку. Ми це зупинили. Тобто в тому міністерстві не було що рятувати», – сказав Милованов. Відповідаючи на запитання про те, яке міністерство він потенційно очолив би, Милованов зазначив, що відчуває відповідальність за реформу ринку землі й тому на цьому етапі в гіпотетичній ситуації поділу Мінекономіки очолив би Мінагро.
Імпорт агропродукції з ЄС до України вперше перевищив 50%
AГРОПОЛІТ. -22.02.2020
За даними Державної служби статистики, у 2019 році в Україну було ввезено агропродукції на $6,1 млрд. що на 11% більше, ніж у 2018 році, коли імпорт агропродовольчої продукції становив близько $5,5 млрд.
Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомляє сайт інституту. За його словами, позицію основного постачальника сільськогосподарської продукції до України, як і раніше, утримують країни-члени ЄС. Вартість поставок з Європи минулого року збільшилася з 2695 млн дол. США 2018 року до 3133 млн дол. США торік. Частка європейських країн вперше за часів незалежності України перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства, склавши 51 %. Помітно менші обсяги імпортних поставок продовольства з країн Азії – 1125 млн дол. США (18,3 %), Латинської Америки – 453 млн дол. США (7,4 %) та Африки – 282 млн дол. США (4,6 %). Починаючи з 2017 року, перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції в Україну утримує Польща. Торік вона продала нам сільськогосподарських товарів на суму 659 млн дол. США, що майже на 1/5 перевищило показник 2018 року у 556 млн дол. США. Крім неї, вагому роль у вітчизняному імпорті відігравали Німеччина (511 млн дол. США), Туреччина (416 млн дол. США), Італія (394 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (275 млн дол. США), Франція (269 млн дол. США), Нідерланди (248 млн дол. США), Норвегія (211 млн дол. США), Іспанія (190 млн дол. США) та Китай (168 млн дол. США).
Нідерландські технології та українські ресурси допоможуть вирішити глобальні проблеми
AgroPortal.ua.-21.02.2020
Поєднання нідерландських технологій та українських ресурсів сприятиме вирішенню проблем у глобальному масштабі.
Таку думку висловив під час Нідерландсько-українського agro-IT форуму посол Нідерландів в Україні Йоганнес де Мол. «Україна — це країна з великим потенціалом. Тут найкраща земля, та головне — люди, для яких ведення сільського господарства є віковою традицією, — зазначив посол Нідерландів в Україні. — Натомість у Нідерландах ми маємо напрацювання та досягнення у технологічному аспекті. Тож поєднання нідерландських технологій та українських ресурсів сприятиме вирішенню проблем у глобальному масштабі». Йоганнес де Мол наголосив на тому, що величезні глобальні виклики тривають, і це стосується не лише зміни клімату. «Цьогорічна зима абсолютно не схожа на зиму. В Нідерландах встановлений рекорд найвищої температури на цю пору. В той же час зростає чисельність населення. До 2050 року вона становитиме 9,7 млрд осіб. Саме тому ми маємо збільшити кількість виробленої продукції, при цьому мінімізувавши сільськогосподарські відходи». Посол навів приклад неефективності сьогоденного виробництва та споживання продуктів харчування. «Лише одна третина вироблених продуктів активно споживається населенням. Тому ми маємо формувати сталий розвиток та регулювати кругообіг, адже отримання якісної сільськогосподарської продукції є першочерговим пріоритетом нашої держави», — додав Йоганнес де Мол.
ТОП-10 товарів українського експорту: більшість — агропродукція
AgroPortal.ua.-19.02.2020
Сільськогосподарська продукція займає лідируючі місця у ТОП-10 товарів, що експортувалися з України в 2019 р.
Про це заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства — торговий представник України Тарас Качка повідомив на своїй сторінці в Facebook. Так, на ТОП-10 товарів в українському експорті 2019 р. припадає 43,2% всього експорту. Рейтинг виглядає так: 1 місце — кукурудза. 32 млн т, що на 11 млн т більше, ніж роком раніше. $5,2 млрд, $1,7 млрд росту до минулого року. 10,4% від всього експорту. 15 млн текспортовано до ЄС, зростання 26%. Крім того експортовано: 4,2 млн т — Китай, 3,8 млн т — Єгипет, 2,8 млн т — Туреччина, 1,2 млн т — Ізраїль. Загалом 49 ринків. 2 місце — олія соняшникова. Експортували на $3,78 млрд. Частка в усьому експорті — 7,6%. Індія — 2,1 млн т (падіння на 20%). ЄС — 1,77 млн т (+37%). Китай — 838 тис. т (+77%). Ірак — майже 400 тис. т. Загалом — 59 ринків. 3 місце — пшениця. 19,96 млн т (+3,5 млн т до минулого року). $3,652 млрд виручки. Зростання 22%. Частка в експорті 7,3%. Експорт суттєво поміняв географію. Більш ніж в половину скоротився експорт до ЄС — з 1,45 млн т до 0,6 млн тон. Подібна картина з Філіпінам — скорочення з 1,7 млн т до 1 млн т. Туніс — стабільний 1 млн т. Туреччина збільшила імпорт української пшениці в 4,7 рази — 1,16 млн т. Бангладеш — у 2,5 рази до 2,28 млн т. І лідером є Єгипет — 3,5 млн т і зростання у 2,6 рази. Загалом 63 ринки.
Україна посилює співпрацю з ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів
AgroTimes.-21.02.2020
20 лютого відбулася зустріч представників Директорату безпечності харчових продуктів Мінекономіки, Держпродспоживслужби з представниками проєкту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та представництва Європейського Союзу в Україні.
Про це повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Учасники розглянули поточний стан імплементації актів права ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в українське законодавство відповідно до Угоди про асоціацію. Зокрема, європейську сторону поінформували про відповідність цілі Програми діяльності Кабінету Міністрів України «7.2. Українські споживачі отримують безпечні товари та послуги» пріоритетам імплементації Всеохоплюючої Стратегії СФЗ Угоди про асоціацію. Було обговорено стан розробки пріоритетних документів, серед яких законопроєкти «Про ветеринарну медицину», «Про вимоги до матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами», «Про захист рослин», а також підзаконні акти у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин, захисту рослин та інші.
Виручка від експорту цукру в 2019 році скоротилась майже втричі
AgroTimes.-20.02.2020
Україна протягом 2019 року експортувала 236,807 тис. тонн цукру, що більш ніж удвічі менше за аналогічний показник 2018-го (584,854 тис. тонн).
Про це свідчать дані Державної митної служби. Виручка від експорту цукру у 2019 році склала $85,181 млн, тоді як роком раніше ця сума становила $216,503 млн. Таке скорочення зумовлене зменшенням посівних площ під цукровим буряком, а отже – скороченням виробництва цієї продукції. Найбільше вітчизняного цукру торік купували: Азербайджан – 22,65% (на $19,297 млн); Таджикистан – 8,75% (на $7,455 млн); Грузія – 6,25% (на $ 5,327 млн). Протягом січня 2020 року експортовано 17,312 тис. тонн вітчизняного цукру на суму $6,158 млн. У 2018 році трійка лідерів за обсягами закупівлі українського цукру виглядала так: Узбекистан (47,56%), Азербайджан (8,07%), Лівія (8,06%). Нагадаємо, виробництво цукру в Україні скоротилось майже на 20%, а темпи його експорту в поточному МР у 10 разів відстають від показників минулого року.
В Україні з 2010 року виробництво АПК зросло на 45% – Висоцький
АПК-Інформ.-19.02.2020
В Україні з 2010 р. обсяги виробництва агропромислової продукції збільшились на 45%, про що заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький, повідомила 18 лютого прес-служба міністерства. За його словами, на сьогоднішній день Україна, не зважаючи на високі показники галузі, має значний невикористаний потенціал. Зокрема, у порівнянні з такими країнами як Польща, Німеччина та Франція, Україна демонструє меншу додану вартість на 1 га землі с/г призначення, а аграрний експорт має переважно сировинну орієнтацію. «Ключ до зростання — інтеграція в глобальну економіку зі збільшенням продукції з високою доданою вартістю. Сьогодні ми маємо ресурси та всі можливості реалізувати реформи для розвитку АПК: земельні ресурси, налагоджені ринки для експорту продукції. До того ж, однією з переваг аграрного АПК є невелика зношеність основних засобів виробництва», – зазначив Т. Висоцький.
В Минэкономики сообщили, когда стартует приватизация "Укрспирта"
Дело.-19.02.2020
Фонд госимущества, в свою очередь, подготовит предприятия к продаже и выставит их на аукционы через ProZorro
Первые 36 заводов госпредприятия "Укрспирт" планируют передать на приватизацию до 15 мая 2020 года. Об этом заявил заместитель министра экономики Тарас Высоцкий во время заседания парламентского комитета по вопросам аграрной и земельной политики. Оставшиеся пять предприятий выставят на продажу до 16 июня. "Фонд госимущества, в свою очередь, подготовит предприятия к продаже и выставит их на аукционы через платформу "ProZorro. Продажи", — отметил Высоцкий. Кроме того, замминистра напомнил, что частные компании смогут получать лицензию на производство спирта с 1 июля 2020 года. Напомним, что в отчете по выполнению Программы деятельности Кабинета министров за 2019 год говорится, что ожидаемые поступления в государственный бюджет страны от приватизации всех заводов "Укрспирта" составят около 2,5 млрд грн. Как известно, с 1 января 2020 года начал действовать закон о демонополизации спиртовой отрасли. Согласно документу, с 1 июля 2020 года отменяется государственная монополия на производство спирта, в частности в качестве лекарственного средства, а также для медицинских и ветеринарных целей.
УКРАИНА ЗА ГОД ЗАРАБОТАЛА $100 МЛН НА МЕДЕ
Деловая столица.- 24.02.2020
Украинские компании в прошлом году в сравнении с 2018 годом поставили за рубеж меда на 12,7% больше - 55,6 тыс. тонн на сумму свыше $100 млн
Об этом сообщил сооснователь пасеки "Медовий Бджоляр" (ТМ "Знатний Мед") Валерий Курейко передает "ДС" со ссылкой на "Экономическую правду". "В 2006-2010 гг. экспорта меда был небольшой - от 3 до 7 тыс. тонн в год. С 2011 года он начал расти - так, например, в 2014-2015 гг. он уже составлял более 36 тыс. тонн, в 2016 году - более 56 тыс. тонн. Самым успешным для экспортеров был 2017 год, когда было экспортировано 67,8 тыс. тонн меда", - сказал он. По словам Курейко, существенно выросло также число самих экспортеров - если в 2010 году этим занималось две-три компании, то сегодня - более 70 компаний. Он отметил, что в других странах нет такого большого количества компаний, занимающихся экспортом меда, как в Украине. "Например, в Аргентине, которая входит в ТОП-3 мировых экспортеров меда, всего 15 фирм-экспортеров". "Показательно, как мгновенно у нас выбираются квоты на беспошлинную поставку украинского меда в ЕС - в 2018 году квота составляла 7,9 тыс. тонн и была выбрана за первые 11 дней января. В 2019 году квота составляла 6 тыс. тонн, и была выбрана до 10 января 2019 года", - указал он. Общий объем производства меда в Украине в 2019 году, по оценкам сооснователя пасеки "Медовий Бджоляр", составил 100-110 тыс. тонн. Внутренний рынок Украины потребляет немногим меньше половины от объема производства: в среднем на душу населения потребляется порядка 1-1,1 кг меда.
Обмеження на ввезення української курятини до ЄС ще діють — Держпродспоживслужба
Економічна правда.-20.02.20201
На ввезення української курятини до Європейського Союзу і низки інших країн, запровадені через спалах пташиного грипу в Україні в січні, поки ще діють.
Про це заявила в.о. голови Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Ольга Шевченко, повідомляє "Європейська правда" із посиланням на УНІАН. "На сьогодні обмеження щодо імпорту діють для всієї території України. Однак, за інформацією наших джерел, країни-члени ЄС підтримали пропозицію щодо застосування зонування з грипу птиці в Україні. Офіційне рішення Європейської комісії буде опубліковано через десять днів після засідання, яке відбулося 13-14 лютого", - сказала Шевченко. Що стосується Білорусі, яка також призупинила імпорт української курятини, яєць та інших продуктів птахівництва, Шевченко розповіла, що Держпродспоживслужба веде переговори з кожною окремою країною про скасування імпортних обмежень і визнання вжитих заходів з ліквідації грипу. "Спалах грипу птиці в Україні був одиничним, всіх необхідних фітосанітарних заходів вжито і завершено. Ми очікуємо, що наші торговельні партнери з повагою поставляться до українського законодавства і процедур, і відновлять імпорт", - зазначила вона.
Україна збільшила експорт сільськогосподарської продукції на 14%
Економічна правда.-20.02.20201
В січні 2020-го року на зовнішні ринки було поставлено сільськогосподарську продукцію на суму $1,98 млрд, що на 14% більше, ніж за аналогічний період 2019-го року.
Про це повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у Facebook. Згідно з повідомленням міністерства, з загального експорту України, частка аграрної продукції становить 48%. Основною часткою аграрного експорту є зернові та олійні культури (48% і 23% відповідно)."Однак ми поступово збільшуємо обсяги постачань готової, нішової та органічної продукції", - наголосив заступник міністра економіки Тарас Висоцький. До ТОП-5 країн, які найбільше імпортували українську сільськогосподарську продукцію за звітний період, увійшли Китай (10,2%), Єгипет (10,1%), Іспанія і Нідерланди (по 8,0%), Туреччина (6,6%). Потіснивши на третє місце Індію, яка три роки поспіль утримувала перше місце, лідерство у топ-10 найбільших імпортерів української агропродукції у 2019 році виборов Китай.
В Україні стали випускати менше горілки
УНІАН: Новини України.-21.02.2020
Виробництво горілки в Україні в минулому році скоротилося на 14%, а бренді – збільшилася на 1,7%.
Виробництво горілки з вмістом спирту менш як 45,4% в Україні у 2019 році скоротилося на 13,9% в порівнянні з попереднім роком - до 10,92 мільйона декалітрів, виробництво бренді, включаючи "Коньяк України", збільшилася на 1,7% - до 2,3 мільйона декалітрів. Про це повідомила Державна служба статистики. Також повідомляється, що обсяг виробництва лікерів та інших спиртних напоїв в Україні в минулому році збільшився на 15,7% у порівнянні з 2019 роком і становить 8,4 мільйона дал. При цьому виробництво ігристих вин зі свіжого винограду (крім вина "Шампанське" та "Шампанське України") скоротилося на 18% - до 2,67 мільйона дал. Виробництво вин міцністю до 15% збільшилася на 4,5% - до 6,42 мільйона дал, а вин із вмістом спирту понад 15% (портвейн, херес та інших) – на 19,1%, до 741,6 тисячі дал. Як повідомляв УНІАН, за даними Держстату, загальне виробництво виноматеріалів в Україні за 2019 рік скоротилося на 50% у порівнянні з 2018 роком - до 9,88 мільйона декалітрів. Виробництво горілки з вмістом спирту менш як 45,4% в Україні у 2018 році знизилося в порівнянні з 2017 роком на 7,1% - до 12,7 мільйона дал, коньяку та бренді - на 5,7%, до 2,2 мільйона дал.
Рекорда не будет. В Минэкономики сделали прогноз по урожаю зерновых
UBR.-24.02.2020
При этом погодные условия назвали благоприятными
Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства прогнозирует урожай зерновых культур в Украине в этом году на уровне 65-70 млн тонн, а это меньше, чем собрали в прошлом сезоне. "Погодные условия благоприятные для зерновых. Взвешенный прогноз урожая – в диапазоне 65-70 млн тонн в 2020 году", – сообщил замминистра экономразвития, торговли и сельского хозяйства Тарас Высоцкий на своей странице в Facebook. Напомним, по итогам 2019 года производство зерновых и зернобобовых культур составило около 75 млн тонн против 70,1 млн тонн в 2018 году. С одного гектара сельхозугодий в среднем собрали 4,93 тонны зерновых. Этот показатель, по данным Минэкономики, стал рекордным. По состоянию на 20 ноября 2019 года больше всего украинские аграрии собрали кукурузы – 33 млн тонн. Также UBR.ua писал, что украинский агросектор установил еще один исторический рекорд в 2019 году. Экспорт продукции АПК принес стране $22,4 млрд, что почти на 20% больше, чем годом ранее. При этом в прошлом году продукция АПК составила 44,6% в общем экспорте из Украины, сохранив лидерство в его товарной структуре.
В Госпродпотребслужбе отреагировали на информацию о запрете экспорта курятины в Китай
УНН.-25.02.2020
Информация о намерении КНР запретить поставки мяса птицы из Украины не соответствует действительности. Об этом в ответ на запрос сообщили УНН в Госпродпотребслужбе.
О том, что Китай планирует запретить поставки мяса птицы из Украины и ряда других европейских стран, писало на днях издание Reuters. Из-за вспышки птичьего гриппа, объяснял Reuters, ссылаясь на данные китайской таможни. Впрочем, в Госпродпотребслужбе такую информацию не подтвердили. "По состоянию на сегодня в Госпродпотребслужбу никакой информации от компетентного органа КНР не поступало", - сообщили контроллеры, добавив, что рынок можно закрывать только тогда, когда он открыт. "Украина не имеет права экспорта в КНР мяса птицы", - констатировали в Госпродпотребслужбе. Отметим, что открытие экспорта украинского мяса птицы в КНР находится на завершающем этапе, но переговоры продолжаются.