Названо ще один коридор для експорту зерна
AgroNews.ua. -17.06.2022
Українська зернова асоціація (УЗА) звернулася до уряду з проханням організувати через молдовське село Паланка зелений коридор для вивезення українського зерна у річкові порти Дунаю. Про це повідомляє Українська зернова асоціація (УЗА), пише agronews.ua.
У зверненні ідеться, що нині через усі доступні альтернативні шляхи Україна може експортувати не більше 1,5 млн тонн зерна на місяць. Тоді як до 24 лютого ці обсяги сягали 5-6 млн тонн завдяки тому, що на 95-98% зерновий експорт здійснювався через морські порти. «Наразі велика частина експорту зерна здійснюється через українські порти Дунаю. На жаль, один зі шляхів доступу до дунайських портів — міст через Дністровський лиман пошкоджений та рух залізничних вагонів та автомобільного транспорту значно ускладнений. Іншим шляхом доступу до портів Дунаю є автомобільна дорога через село Паланки (Молдова). Очікувано, ця дорога раніше не була задіяна під перевезення вантажів, відтак, пропускна здатність її значно обмежена», — йдеться в повідомленні. Через це УЗА просить уряд створити зелений коридор для перевезення зернових вантажів на експорт через дунайські порти, зокрема на ділянці поблизу села Паланки.
Україна не готова до перевезення зерна у Європу
AgroNews.ua. -17.06.2022
Той автопарк, який працював в Україні до війни, до поїздок до Європи не готовий. Можливо, тільки невелика частина вантажівок із цього парку зможе бути задіяна для вивезення зерна за кордон. Про це розповів керівник транспортної компанії «Агрейн Транс» Кирилл Миронов під час мітапу «Як вивезти зерно в Європу»., пише agronews.ua.
«До війни в Україні ціни на перевезення падали, парк не оновлювався, перевізники везли великі обсяги, щоб більше заробити. Це призвело до зношування парку зерновозів. Транспорт не може пройти технічні огляди, передбачені законодавством європейських країн», — розповідає Кирилл Миронов. За його словами, до початку війни на ринку міжнародних перевезень автомобільним транспортом найбільше використовувались рефрижератори і контейнеровози і лише невелика кількість зерновозів. До того ж Кирилл Миронов зазначає, що через великі черги на переходах, наприклад, до Румунії, автотранспортом можна зробити всього 1,5-2 рейси за місяць. Одна машина — це 50 т. Якщо використовувати цей транспортний засіб по Україні, можна зробити 570 т. Тобто різниця більш ніж у 11 разів у ефективності експлуатації транспортного засобу. «Водночас більшість покупців у Європі вже адаптовуються до ситуації, і зараз зерно перевозиться тентовими автомобілями в біг-бегах. Тому на сегмент тентових автомобілів підвищився попит, який суттєво перевищує пропозицію», — зазначає Кирилл Миронов.
Названо суму збитків агросектору України від вторгнення рф
AgroNews.ua. -16.06.2022
Український агропромисловий комплекс зазнає багатомільярдних збитків через вторгнення росії. Таку думку висловив віцепрезидент KSE з економічної освіти, агроексперт Олег Нів’євський в етері «Еспресо», пише agronews.ua.
«Якщо говорити про інфраструктуру всього АПК, то Україна зазнала збитків на близько $6 млрд. А в цілому недоотриманий дохід агросфери становить близько $20 млрд», — сказав він. Агроексперт додав, що не варто очікувати той урожай, який ми щороку мали з півдня України. Адже окупанти забороняють вивозити овочі та фрукти на неокуповані території.
Стало відомо, чи вдасться замінити українську агропродукцію на світовому ринку
AgroNews.ua. -16.06.2022
Україна є великим світовим гравцем на ринку сільськогосподарської продукції. Йдеться не лише про олію та зернові для приготування хліба, а й про корми для тварин. Про це повідомляє SEEDS, пише agronews.ua.
А отже, зупинка аграрного експорту з України спричинить і зменшення обсягів виробництва м’яса. У цілому, країна годує понад 400 млн людей. Щоб замінити українську продукцію на світовому ринку, знадобляться роки. Якщо не розблокувати експорт, ризики для продовольчої безпеки світу суттєво зростуть. “Я порахував середні показники експорту зерна, олії, олійних культур та шротів з України в тонах, та перерахував це все в калорії. Виходить, що в середньому Україна щорічно експортувала до війни 250-300 трильйонів харчових калорій (це без м’яса, молокопродуктів, цукру, кондитерки, тощо). Ділимо цю кількість на 1800 калорій на день та на 365 днів і вийшло, що Україна забезпечувала мінімальну кількість калорій для 380-460 млн. людей Землі щорічно”, – зазначає економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. Саме тому заблоковані порти України наражають на небезпеку голоду сотні мільйонів людей по світу. “Це ринок, в якому все дуже тісно пов’язано. Якщо прибрати з ринку навіть невеликого гравця, ціни зростуть значно більше, ніж вартує продукція цього гравця, і, звичайно, продукцію бідні країни вже не зможуть купити. Але якщо прибрати найбільшого регіонального гравця, яким є Україна, якого неможливо замінити навіть протягом 5 років, то зростання цін буде циклічним і довготривалим. І за такого цінового зростання, бідні країни просто лишаються доступу до базових продуктів, причому відбувається все це поступово: спочатку хліб і олія, потім продукти харчування, що виробляються з зерна та рослинних олій, потім молоко, яйця, і потім м’ясо і риба”, – пояснив Андрій Ярмак.
Уряд розширив перелік критичного імпорту
AgroNews.ua. -16.06.2022
Уряд розширив перелік критичного імпорту продукцією тваринництва та продуктами харчування. Про це йдеться у відповідній постанові Кабінету Міністрів (№673 від 7 червня 2022 р.), опублікованій на Урядовому порталі, пише agronews.ua.
Так, до переліку внесли бджіл, джмелів, молочну сироватку, вершкове масло, свіжі помідори, макаронні вироби, борошно з насіння олійних культур, зернові пластівці, а також низку безглютенових продуктів. Крім того, Кабмін розширив список критичного імпорту послугами (з оптової торгівлі, юридичні, аудит, податковий консалтинг, архітектурні, із сертифікації продукції, ремонт техніки, інформаційні тощо), промисловою та металургійною продукцією, а також викопними ресурсами.
На полиці повертається знаменита Артемсіль
AgroNews.ua. -16.06.2022
На полицях мережі супермаркетів “Сільпо” найближчими днями з’явиться добре відома усім українцям сіль виробництва “Артемсолі”. Про це повідомляє Асоціація ритейлерів України, пише agronews.ua.
“Мережа супермаркетів “Сільпо” доставила 300 тонн кам’яної йодованої солі від підприємства “Артемсіль”. 14 червня сіль залізницею доставили до складів мережі, а найближчими днями вона вже буде на полицях”, – йдеться в повідомленні. Де сіль перебувала увесь час, після припинення виробництва на “Артемсолі” і протягом кількох тижнів відсутності цього продукту на полицях в магазинах, не повідомляється. “Сільпо” вдалося знайти запаси підприємства, щоб запропонувати покупцям у супермаркетах”, – зазначили в Асоціації. Нагадаємо, про те, що сіль “Артемсолі” десь таки є, наприкінці травня повідомляв Центр протидії дезінформації. У повідомленні йшлося, що у великих мережевих супермаркетах залишається запас солі в декілька тисяч тонн за потреби 160 г на людину в місяць. Тоді ж торгові мережі, такі як АТБ, “Фора”, “Сільпо” також стверджували, що дефіциту солі не буде, тому що було вивезено майже весь запас “Артемсолі”. “”Артемсіль” зупинила виробничий процес ще у квітні. Але майже весь запас готової продукції змогли вивезти”, – підтверджував в.о. гендиректора підприємства Віктор Юрін. Проте, на кілька тижнів у торгівлі утворився критичний дефіцит цього продукту. І на тлі великого попиту в роздрібних магазинах та на ринках з’явилася сіль зі штучно завищеними у п’ятеро цінами.
Озвучено шляхи експорту зерна нового врожаю
AГРОПОЛІТ. -20.06.2022
Створення мережі зерносховищ у сусідніх європейських державах, що запропонували експерти США, розв'яже проблему експорту нового врожаю.
Про це заявив перший віцепрезидент Торгово-промислової палати (ТППУ) України Михайло Непран під час ефіру на Радіо «НВ», повідомили на сторінці ТПП у Facebook. «Будувати такі конструкції на території Польщі було б для нас краще. Це дуже хороше вирішення питання зберігання зерна нового врожаю», – вважає він. За його словами, загалом зараз суходолом з України вивозять майже 1 млн т зерна на місяць, тоді як до війни обсяг перевезень сягав 7 млн т. Він зазначив, що із новим урожаєм проблема зерносховищ загострюється і потребує системного рішення і її роль наростає через уповільнену логістику. Відкриття нового морського шляху для експорту через Балтію – це певний сигнал, що збиває паніку світових ринків, яку провокують росіяни для гібридної інформаційної війни. Судно з українським зерном, яке прибуло в Іспанію цього тижня, по суті прорвало гібридну інформаційну блокаду. Подія засвідчила, що технічно цей шлях через Балтику до Іспанії реальний. Тобто ми в глобальній інформаційній війні зробили такий вдалий наступ», – сказав Непран.
Україна готує план Б на випадок неможливості розблокування портів для вивезення зерна
AГРОПОЛІТ. -16.06.2022
Україна готує додаткові потужності зі зберігання, аби у варіанті відсутності експорту через порти була змога зберігати і торішні залишки, і новий врожай, який уже за місяць активно збиратиметься.
Про це заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький сказав в ефірі загальнонаціонального марафону на телеканалі Рада, повідомляє пресслужба Мінагрополітики. «Зважаючи на перехідні залишки з минулого року і на прогноз врожайності цього року, може бути дефіцит в межах 10–15 млн тонн. Тому зараз як план Б для зберігання збіжжя, в разі неможливості швидкого експорту, завозяться мобільні елеваторні банки та рукави, аби мати в резерві потенційне обладнання для зберігання цих додаткових тонн», – розповів він. За його словами, загалом в Україні є тисячі елеваторних потужностей, і вони розподілені по всій території. Щодо цін на с/г продукцію, то є елемент сезонності. Якщо ми говоримо про групу садівництва – овочі, плоди, ягоди, – то ми наближаємося до сезону дещо менших цін. Наближається збір урожаю. Як мінімум до кінця жовтня передумов для зростання цін немає. Аналогічно класично в цей період також збільшуються надої корів та дещо дешевшає молочна продукція. Тому, якщо не буде макровикликів, як-от подальшого зростання цін на пальне чи інших факторів, які можуть впливати на ціну, суто з точки зору аграрного циклу, передумов для підвищення цін наразі немає», – прокоментував Висоцький також і цінову ситуацію на продовольство в Україні. Стосовно ситуації з транспортуванням зернових через морські шляхи, то, як підкреслив Тарас Висоцький, керівництво нашої держави продовжує спільно з міжнародними партнерами (ООН) працювати в цьому напрямі. Сама ідея важлива і потрібна, без неї ми не зможемо реалізувати увесь експортний потенціал. І, зрозуміло, що для цього потрібно мати декілька факторів: це й достатньо протикорабельної зброї, і забезпечений гарантований військовий супровід. Тому продовжується робота в цьому напрямі. Коли будуть кінцеві узгоджені Україною деталі, можемо повідомити», – зазначив він.
Україна та США посилять співпрацю в аграрному та продовольчому секторах – Мінагрополітики
AГРОПОЛІТ. -15.06.2022
Міністерство аграрної політики та продовольства України та Міністерство сільського господарства США у режимі відеоконференції підписали меморандум щодо співробітництва у сфері сільського господарства.
Документ підписали міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський та міністр сільського господарства США Томас Джеймс Вілсек, повідомляє пресслужба Мінагрополітики. «Сторони прагнуть зміцнити співпрацю в аграрному та продовольчому секторах, побудувати міцне стратегічне партнерство для вирішення питань продовольчої безпеки. Для реалізації цих цілей сторони домовилися співпрацювати та здійснювати обмін інформацією у галузі рослинництва і тваринництва, включаючи сільськогосподарську статистику, обмін даними про кліматичні умови для підвищення продуктивності, а також інформувати про потреби продовольчої безпеки та надавати підтримку в умовах обмежених ресурсів і перебоях в ланцюгах постачання», – йдеться в повідомленні. У рамках меморандуму планується відновити програму Міністерства сільського господарства США The Cochran Fellowship Program в Україні. Також меморандум сприятиме поліпшенню комунікації з питань двосторонньої торгівлі. Крім того, сторони обговорили перетворення агропродовольчих систем на тлі війни в Україні.
Микола Сольський: Нам потрібно експортувати 20 млн т зерна до липня
AgroPortal.ua.-20.06.2022
На налагодження логістики експорту сільгосппродукції Міністерство аграрної політики та продовольства України максимально спрямовує сили та увагу. Вирішення даної проблеми дозволить українським аграріям отримати обігові кошти та наповнити бюджет країни, а світ — вберегти від голоду.
Про рішення та зміни, яких зазнав агропромисловий комплекс із початку війни, в ексклюзивному інтерв'ю AgroPortal.ua розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
Між Україною та Польщею підписаний меморандум про спрощення експорту українських зернових. Що він передбачає? Які додаткові ресурси чи потужності вдасться залучити в Польщі для збільшення потоку експорту з України?
Микола Сольський: Меморандум є одним із багатьох кроків, які потрібні для розблокування експорту української сільськогосподарської продукції. Під час зустрічі у Варшаві 16 травня з віцепрем'єр-міністром, міністром сільського господарства та розвитку сільських територій Республіки Польща Генріком Ковальчиком ми домовилися спростити фітосанітарний та ветеринарний контроль транзитних вантажів із зерном з України.
Розглядається можливість забезпечення транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата — Рава Руська, Медика — Шегіні, Кросьценко — Смільниця. Кількість польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах збільшено до 19 осіб. Роботу польських інспекторів на найбільш завантажених пунктах переведено в режим 24/7.
Ми вдячні Польщі за допомогу у вирішенні багатьох експортних викликів. Зараз активно працюємо над тим, щоб забезпечити нові транспорті шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсьце, щоб звідти відправляти зернові нашим традиційним імпортерам. Кожного дня ми робимо все можливе для нарощування темпів експорту.
Скільки зерна експортувала Україна з початку війни? І скільки потрібно вивезти до кінця сезону?
Микола Сольський: За травень ми вивезли близько 1,8 млн т зернових. У квітні було експортовано 1,09 млн т. За останні 2 місяці ми суттєво наростили темп порівняно з березнем, коли вдалося відправити лише близько 190 тис. т. Щодо експорту через сусідні країни, то балтійські порти більш потужні, польські — менш потужні, питання в тому, як туди довезти зерно. Зараз усе потрохи рухається, але на все потрібен час. До війни ми експортували 5-6 млн т зернових. Нам потрібно експортувати ще близько 20 млн т урожаю 2021 року, і вже на носі новий урожай.
Далi iнтерв’ю міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського.
У Євросоюзі запрацювала торговельна платформа для експорту зерна з України
Бізнес Цензор.- 18.06.2022
Європейська комісія спільно з V_labs та Rail Cargo Group запустила торговельну платформу для зерна "Зернові шляхи" – Grainlane, яка сприятиме оптимізації експорту зерна з України до держав-членів ЄС.Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради."Платформа створена для продажу та купівлі сільськогосподарських товарів, об’єднуючи та зміцнюючи контакти між представниками європейської логістики та українськими трейдерами і фермерами на міжнародному рівні", – йдеться у повідомленні. Особливістю платформи є те, що на ній одночасно будуть розміщені і торгові, і транспортні запити, що має полегшити процес організації експортних поставок. Тож, як зазначається, представники європейської логістики зможуть розв’язувати організаційні питання з українськими партнерами. Останні матимуть змогу в декілька кліків знайти партнерів для експорту своєї продукції, а також нові логістичні рішення."Це особливо актуально для експорту зерна з України наземним транспортом, оскільки формуватимуться нові ділові відносини та ланцюги поставок. Такий механізм має прискорити процес узгодження можливостей між попитом і пропозицією. При цьому гарантується повна прозорість щодо попиту та пропозиції та оптимальна логістика для продукції", – наголосили в парламенті. Зазначається, що в разі, якщо платформа Grainlane буде широко затребуваною серед представників українських трейдерів та фермерів, до неї буде додано додаткові функції, як-от: специфікація перетину кордону або база даних попиту на логістику на короткий термін.
Війна РФ може позбавити світ трьох урожаїв української пшениці, – Мінагрополітики
Бізнес Цензор.- 17.06.2022
Російська війна може позбавити світ трьох українських врожаїв пшениці, що призведе до її глобального дефіциту, а отже, зростання цін до рекордного рівня.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський для Reuters."Зараз ми говоримо про три врожаї пшениці одночасно: ми не можемо вивезти торішній урожай, ми не можемо зібрати і вивезти поточний, і, очевидно, аграрії не дуже захочуть сіяти наступний", – зазначив він.Міністр додав, що в Україні традиційно вирощують озиму пшеницю, яку аграрії починають сіяти з кінця літа, але цього року виробники ще думають, чи будуть сіятися з огляду на ускладнений експорт. В Україні до кінця року буде накопичено величезні надлишки, які можуть становити від 55 до 60 тонн тонн зернових та олійних разом, які наразі просто ніде зберігати.Тому падіння площі озимої пшениці під урожай 2023 року на підконтрольній Україні території може становити значний відсоток. Загалом Україна посіяла 6,5 млн га озимої пшениці під урожай 2022 року, але лише 5 млн га змогли обмолотити фермери на підконтрольній уряду території."Таким чином, із решти 1,5 млн га на окупованій території залишається щонайменше 5 млн тонн пшениці, яку неможливо зібрати", – сказав міністр. Проте навіть без цього дефіциту запаси пшениці в Україні цьогоріч можуть досягти 23 млн тонн при внутрішньому споживанні на рівні 5 млн. Очільник Мінагрополітики також зазначив, що соняшник і ріпак користуються великим попитом у Європі – ці дві культури можуть витіснити пшеницю і кукурудзу. "Усе це дуже погано для решти світу. Вони думають, що через декілька місяців буде новий урожай, а війна десь далеко, чи, може, сторони помиряться, а може, щось інше зміниться. Але що буде, коли вони прийдуть купувати зерно в липні-серпні, а їм відмовлять, або ціна сягатиме $600 за тонну?", – констатував Сольський.
На українську сою в Європі буде високий попит — думка
SuperAgronom.com. – 18.06.2022
Попри поширену думку, що українську с/г продукцію відносно легко замістити шляхом нарощування експорту з боку аграрних важковаговиків, на ринку Європи доволі важко буде замінити сою.
Таку думку висловили в компанії «Аграрні Системні Технології» у матеріалі «Чи стане соя «королевою» українських полів: перспективи та досвід» на Kurkul.com. «Враховуючи незначні обсяги власного європейського виробництва, постійне розширення лінійки продуктів, для виготовлення яких використовується соя, а також те, що найбільші світові експортери з південноамериканського континенту зорієнтовані переважно на виробництво ГМ-сої, українська продукція збереже свої позиції на європейському ринку», — вважають у компанії «Аграрні Системні Технології». Зазначається, що Європа наразі покриває частину своєї потреби в сої не-ГМО експортом з Канади, втім українська соя має вищу конкурентоспроможність за співвідношенням ціна-якість порівняно до канадського продукту. В компанії прогнозують, що попри важку логістику до нового врожаю агрохолдинг може вийти на «нульові» перехідні залишки по сої. Крім того, тенденція до зростання премії за не-ГМО сою в Європі, яка дещо «просіла» останніми місяцями, на думку АСТ, є показовою в питанні збереження попиту на українську сою. «На сьогодні будь-який попит існує у тісному зв’язку із проблемами доставки. Втім й тут соя має певні логістичні переваги, оскільки для транспортування продукції з 1 га потрібно набагато менш логістичних зусиль, ніж для експорту інших культур. Звичайно, до війни експортери сої також віддавали перевагу портовій перевалці. Одночасно серед культур, що доставлялись до Європи залізницею, соя завжди була найбільш маржинальною культурою», — зауважили в АСТ.
Ціни злетять, запасайтеся продуктами - американський експерт
УНІАН: Новини України.-19.06.2022
Експерт вважає, що найкраща інвестиція - банки з тунцем та квасолею.
Відомий американський інвестор і автор бестселера "Багатий тато, бідний тато" Роберт Кіосакі порадив інвестувати не в біткоїн чи золото, а в продукти харчування. Про це він написав на своїй сторінці в Twitter. "Найкраща інвестиція - банки з тунцем і квасолею. Інфляція скоро злетить. Ви не можете їсти золото, срібло або біткойни. Ви можете їсти консервований тунець і квасолю", - зазначив він. "Найголовніше - це їжа. Ще одна проблема - це голод. Інвестуйте в рішення, яке врятує від голоду. Бережіть себе", - написав Кіосакі.
Війна в Україні та ціни на продукти:
9 травня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що блокування РФ експорту української аграрної продукції призвело до зростання цін на продовольство у світі. Також для багатьох країн світу зберігається загроза голоду. За словами глави держави, "Україна буквально дає хліб для майже 400 млн людей на планеті. І вже зараз ООН визнає, що зростання цін на продовольство цього року спричинить голод для мінімум 47 млн осіб у 81 країні світу".18 червня 2022 року стало відомо про те, що споживчий кошик в Україні цього року подорожчає на третину.
Збитки від війни в сільському господарстві України сягнули $4,3 мільярда – KSE
УНІАН: Новини України.-15.06.2022
Окупація, військові дії та мінне забруднення обмежують доступ фермерів до полів і можливості для збору врожаю.
Загальні збитки через повномасштабну війну з РФ в сільському господарстві України сягнули 4,3 мільярда доларів. Про це свідчать результати "Огляду збитків від війни в сільському господарстві України", підготовленого Центром досліджень продовольства та землекористування KSE Institute спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України. У структурі пошкоджень найбільші втрати фіксуються внаслідок знищення або часткового пошкодження сільськогосподарських угідь та незбору врожаю – 2,135 млн дол. Сільськогосподарські землі зазнали двох значних видів пошкоджень – мінне забруднення та пряме фізичне пошкодження. Зазначається, що окрім прямого пошкодження земель – окупація, військові дії та мінне забруднення обмежують доступ фермерів до полів і можливості для збору врожаю. Орієнтовно, 2,4 млн га озимих культур загальною вартістю у 1,435 млрд дол. залишаться незібраними внаслідок агресії РФ.Також повідомляється, що сільськогосподарська техніка та обладнання зазнають пошкоджень в результаті обстрілів, авіаударів та бойових дій, що відбуваються в безпосередній близькості. Орієнтовна вартість заміни та ремонту пошкодженого машинного обладнання становить 926,1 млн дол."Є свідчення про те, що РФ цілеспрямовано знищує елеваторні потужності з метою послаблення українського агросектору. Загальна сума збитків внаслідок пошкодження або знищення зерносховищ оцінюється у 272 млн дол.", - йдеться у огляді.