(044) 279 85 78
cntbhp@gmail.com

З Днем Перемоги

Нас память наша делает сильней,

А душу нашу делает богаче.

Мы не забыли боль военных дней

Для нас Победа очень много значит.

Мы помним тех, кто жизнь отдал в бою

За Родину свою, за Батьківщину,               

И тех, кто выжил и опять в строю

Нас защищал, кто разбирал руины,

Кто раненых под бомбами спасал,

Кто , будучи еще совсем ребенком,

Вставал к станку и норму выполнял,

И кто в тылу рыдал над похоронкой.

Мы все замрем в звенящей тишине

В Минуту Памяти о тех, чей подвиг вечен!

И с нами вместе в память о войне

Каштаны Киева свои поставят свечи!

                                      О.В.Солдатова

 

Квітучій травень. Буяння фарб. Яскраві букети бузку, конвалій, тюльпанів. Неймовірні краєвиди. Блакитне небо. І спогади. Спогади про давній і близький травень 1945-го. Перемога! Позаду залишились 1418 днів жахливої війни. Попереду непросте, але мирне життя. З перших днів війни Україна стала ареною найжорстокіших боїв. На тимчасово окупованій ворогом території опинились тисячі промислових підприємств. Значних втрат зазнала харчова промисловість, яка була однією з складніших і важливіших ділянок економіки. Треба було годувати армію, треба було годувати населення. Частину підприємств евакуювали. Вони організовували роботу на новому місці і в нових умовах. Багато підприємств опинились в зоні бойових дій, були зруйновані або зазнавали великих труднощів з доставкою сировини, матеріалів, палива і зупиняли роботу. За роки війни в Україні було зруйновано 80% виробничої потужності харчової промисловості, різко скоротилися сировинні ресурси. У 1944 році виробництво найважливіших харчових продуктів зменшилося в порівнянні з 1940 роком у 7- 13 разів. А вже у 1952 р. загальній обсяг продукції перевищив довоєнний рівень. Країна відбудовувалась. В 2020 р. відзначаються 75 роковини Великої Перемоги.

 

Киянка Емілія Іванченко так згадує 9 травня 1945:- “Дізнавшись про Перемогу, я з вікна шпиталю висадила в повітря всю обойму з чоловікова пістолета”. Для неї цей день назавжди став особливим. Емілія Іванівна народилась у 1926 році. П’ятнадцятирічною дівчиною пішла в сандружинниці. Воювала на Сталінградському фронті, приймала участь в боях під Харковом, визволенні Києва. Після війни сержант запасу Іванченко Емілія Іванівна обрала мирну професію. Закінчила Київський інститут харчової промисловості і пішла працювати на кондитерську фабрику ім. Карла Маркса, на якій за 50 років своєї роботи була хіміком, начальником зміни, начальником цеха, директором асортиментно-методичної лабораторії Міністерства харчової промисловості України. Емілія Іванівна пишається тим, що в її Трудовій книжці лише один запис про місце роботи. Усі повоєнні роки Емілія Іванченко, як Секретар Українського відділення Міжнародної спілки міст - героїв країн СНД, відстоює права ветеранів і захищає пам’ять загиблих. Спогадам про війну, про роки роботи на фабриці ім. Карла Маркса присвячена книга Е.І. Іванченко ”Далекое и близкое”. В цю книгу увійшли також оповідання і чудові вірші автора. Бібліотека вітає всіх харчовиків, які воювали за мирне життя, всіх ветеранів Великої Вітчизняної Війни.

Ми вас пам’ятаємо, ми вами пишаємося, Бажаємо вам здоров’я і дякуємо за Перемогу!

Для вас цікавий матеріал  за посиланням

http://cntb.at.ua/load/dozvillja/buzok_okrasa_travnja/9-1-0-885

Добавил: CNTB, 07.05.2020