(044) 279 85 78
cntbhp@gmail.com

АКТУАЛЬНА ТЕМА «АГРОЕКОЛОГІЯ»

На переконання науковців, в сучасних складних екологічних умовах світ потребує переосмислення і розроблення нової концепції природокористування, яка грунтується на гармонізації взаємовідносин між природою і суспільством, саме такий підхід виводить міжгалузеву науку  агроекологію на пріоритетні позиції.

Наука агроекологія визначає стратегію розвитку аграрного виробництва і спрямована на збереження і відтворення грунтових, водних та біологічних ресурсів, охорону навколишнього природного середовища, забезпечення людей високоякісними продуктами харчування.

 

Розглянемо наукові роботи вчених Інституту

 

 

Фурдичко О.І. Агроекологія: монографія/О.І. Фурдичко; НААН України.– К.:Аграр. наука, 2014. - 400 с.     

 

За словами автора, монографія є першою в Україні спробою системного дослідження науки агроекології. Узагальнено та систематизовано результати фундаментальних і прикладних досліджень з питань. агрооекології, природокористування, екологічної безпеки аграрного виробництва, розвитку сільських територій, радіоекології тощо.

Видання складається з семи розділів.

Розділ перший «Агроекологія – наука про формування збалансованої агросфери» розглядає питання методології, дефініції понять в агроекології, її роль і місце в системі аграрних наук. Розлого розкрито новий науковий напрям в агроекології – моніторинг та прогнозування стану ресурсів агросфери засобами космічного зондування.

Розділ другий висвітлює особливості агроекології кінця XX – поч. XXI століть в Україні; сучасні теоретичні підходи до оцінювання природних ресурсів; агроекологічні основи охорони навколишнього природного середовища в Україні.

В третьому розділі наводяться результати досліджень стану використання природних ресурсів агросфери, водних екосистем, лісів.

Розділ "Формування збалансованих агроландшафтів" розкриває. наукові основи управління агроландшафтами України, пропонує систему  заходів реабілітації порушених агроландшафтів.

Змістовно наповнений розділ «Екологічна безпека аграрного виробництва України». Приводяться результати агроекологічних досліджень в галузі рослинництва і тваринництва в Україні, висвітлені проблеми і завдання сільськогосподарської радіоекології,  викладено науково обгрунтовані заходи по відродженню аграрного виробництва на радіоактивних забруднених територіях.  Акцентована увага вчених на розробці та запровадженні альтернативних і раціональних моделей ведення екологічно безпечного землеробства. З цього приводу згадується екологічна ідеологія японського філософа Мокиши Окада – нові форми ведення сільського господарства мають вирішувати такі завдання:

не порушувати біологічної рівноваги в природі;

використовувати прості, стабільні і доступні методи та засоби ведення сільського господарства;

пропонувати продукти харчування, що не тільки підтримують життєдіяльність людини, а й поліпшують його здоров’я;

бути економічно вигідним для виробника і споживача;

виробляти продукти в кількості, необхідній для задоволення потреб демографічно зростаючого населення.

Як альтернативні методи ведення сільського господарства в світі розглядається активне запровадження біоінтенсивного міні-землеробства, маловитратного землеробства.

До таких систем агровиробництва належить органічне виробництво,  що входить в практику українських агровиробників. На думку автора, Україна як держава з потужним аграрним потенціалом, може отримати статус провідного експортера органічної продукції.

В державі зростає кількість сертифікованих органічних господарств, більшість яких розташована в Одеській, Херсонській, Полтавській, Вінницькій, Закарпатській, Хмельницькій областях.

Окремий розділ монографії присвячений аналізу екологічного стану сільських територій. Основними завданнями державної політики розвитку сільських територій є забезпечення формування сприятливого інституційного організаційного та економічного середовища на загальнонаціональному та регіональному рівнях, стимулювання дієвих механізмів залучення інвестицій у сільську місцевість, створення комфортних умов для проживання і роботи мешканців сіл.

Матеріал монографії супроводжується великою кількістю таблиць, наукових розрахунків.

Видання рекомендовано для представників органів державної влади, вчених, викладачів, студентів та спеціалістів аграрної сфери.

 

 

Екологічна безпека агропромислового виробництва: монографія/за наук. ред. О.І.Фурдичка, А.Л. Бойка; Ін-т агроекології і природокористування. К.: ДІА, 2013. – 416 с.

В монографії сформульовано поняття біобезпеки як складової екобезпеки в аграрному виробництві, узагальнено літературні джерела з проблем екологічної безпеки агропромислового  виробництва, наведено результати комплексних досліджень Інституту.

Подається детальний опис досліджень небезпечних біотичних і абіотичних чинників навколишнього природного середовища. Автори відзначають, що антропогенне навантаження на природні ресурси призводить до значної техногенної ураженості як агроценозів, так і природних біоценозів. Техногенне забруднення навколишнього середовища важкими металами, радіонуклідами, пестицидами призводить до зниження родючості грунту та втрати його придатності для екологічно орієнтованого сільськогосподарського виробництва, зниження рівня безпеки життєдіяльності людей.

Для вирішення цих проблем науковцями проведені дослідження, розроблені методи відновлення забруднених грунтів, налагодження виробництва якісної продукції рослинництва і тваринництва з використанням екологічно безпечних технологій.

 

Окремий розділ розкриває стан екологічної безпеки аграрних та лісових екосистем після аварії на Чорнобильській АЕС. Запропоновані шляхи науково обгрунтованого відносно безпечного використання радіаційно уражених земель. Це проведення комплексних заходів щодо їх реабілітації, спроможних зменшити нагромадження радіонуклідів в системі ландшафтів. По-друге - пошук  і використання технологій агровиробництва, за яких можна отримувати безпечну та якісну продукцію.

Наразі в Україні гостро стоїть проблема торфових пожеж. Розглянуті причини, екологічні наслідки цього лиха, запропоновані протипожежні агротехнічні та профілактичні заходи.

Не менш важливим напрямом досліджень вчених постало питання екологічної безпеки в тваринництві. Дана агроекологічна оцінка викидів сполук активного азоту в сільському господарстві, запропоновані заходи щодо підвищення екологічної безпеки при виробництві продукції тваринництва. Більшість результатів досліджень науковців Інституту пройшли апробацію на всесвітніх форумах і конгресах, всеукраїнських наукових засіданнях.

Монографія розрахована на державних службовців, науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів, широке коло фахівців-екологів.

 

 

Словник-довідник з агроекології і природокористування: вид. друге, допов./ С.І. Алімов, А.І.Андрющенко, О.І.Блінкова та інші; за наук. ред. О.І.Фурдичка; Ін-т агроекології і природокористування НААН України. – К., 2012.- 335 с.

 

Словник-довідник розрахований на широке коло фахівців аграрної науки, вчених і практиків, які працюють над розробкою теоретико-методологічних основ раціонального використання та охорони природних ресурсів, а також для спеціалістів, які розробляють і впроваджують екологічно зорієнтовані агротехнології та здійснюють системні спостереження за станом довкілля і ресурсів агросфери. У словнику наведені терміни із суміжних дисциплін, які використовуються в агроекології і природокористуванні, зокрема з агрохімії та грунтознавства, лісівництва, токсикології, мікробіології, вірусології, радіології та економіки. Включені терміни та словосполучення, для яких ще не існує усталених загальновизнаних дефініцій, наприклад, сталий розвиток, органічне землеробство, якість життя людей.

Добавил: CNTB, 19.11.2021, в категорию Презентація книги
Просмотров: 11 | Загрузок нет | Рейтинг: 4.5