(044) 279 85 78
cntbhp@gmail.com

Жан-Етьєн Ліотар «Натюрморт з чайним сервізом»

Швейцарський художник Жан-Етьєн Ліотар (Jean-Etienne Liotard, 1702-1789) був майстром техніки пастелі, в якій він створив ряд виразних портретів і жанрових сцен, найзнаменитішим полотном з яких стала картина «Шоколадниця», написана у 1745 році у Відні. Прекрасна «Шоколадниця» представлена на нашому сайті у цій рубриці раніше за посиланням

  http://cntb.at.ua/load/tema_jizhi_v_mistectvi/zhittja_jak_shokolad

«Натюрморт з чайним сервізом»  написаний в техніці олійного живопису, хоча і з збереженням ніжності, особливого зачарування, легкої димки колориту, властивого пастелі. Ліотар створив цей натюрморт у 1780-х роках. Проста композиція відобразила безлад на столі, залишений після чаювання. Перевернуті чашки, недоїдені скибочки хліба, хаотично розкидані ложки – створюють на картині ефект руху і цікаві ракурси там, де здавалось би, етикет і правила сервіровки не залишають фантазії художника місця.

Пофантазуємо і ми. Уявимо, що праворуч від порцелянового білого чайнику з китайським розписом могла сидіти господиня. Ми бачимо недопиту її чашку чаю - гостям треба було приділяти увагу, розважати їх розмовами, підливаючи заварки. Зліва від неї сидів її чоловік, як можемо припустити, неговіркий, що не терпить пустих балачок, мовчки випив чай, перевернув чашку на блюдце, щоб скоріше піти. Мабуть, сусід навпроти господині теж швидко випив чай, перекинув чашку, щоб теж скоріше піти. Може, чоловіки поспішали сісти за картковий столик. Праворуч від нього ще сиділа пара, з якою господиня вела розмову. Вони попили чай з частуванням, яким їх пригостила господиня. Ми вже бачимо прекрасну порцеляну і гарні срібні чайні ложки, зібрані після чаювання на таці з жерсті, розписаної східним декором.
Художник багато мандрував, захоплювався Сходом. Декілька років жив у Константинополі, де засвоїв місцеві звичаї, одягнувся турком, що в той час вважалося великою ексцентричністю, і в такому вигляді з’явився до Відня. Імператорська сім’я прийняла його милостиво, він отримав багато замовлень, виконав портрети Марії Терезії, багатьох членів імператорського дому, представників австрійської знаті. У Парижі виконав пастельний портрет маркізи де Помпадур і завдяки цьому одержав титул королівського живописця і члена Академії. Став дуже модним портретистом серед красунь при французькому дворі. Його називали «живописцем королів і красивих жінок».  
Художник виклав свої творчі правила в трактаті «Про принципи і правила живопису», які сповідував у своїй творчості. Він говорив, що живопис – є дзеркало природи,  і вважав себе художником правди.

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80,_%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%AD%D1%82%D1%8C%D0%B5%D0%BD

https://onaturmorte.ru/istoria-predmetnogo-mira/%D0%B6%D0%B0%D0%BD-%D1%8D%D1%82%D1%8C%D0%B5%D0%BD-%D0%BB%D0%B8%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80-%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%8E%D1%80%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%82/

https://proza.ru/2020/07/08/220

 https://gallerix.ru/storeroom/1946731234/N/618630912/
Добавил: CNTB, 10.12.2020, в категорию Тема їжі в мистецтві
Просмотров: 43 | Загрузок нет | Рейтинг: 3.7