(044) 279 85 78
cntbhp@gmail.com

Мистецька спадщина Тараса Шевченка

Справді мистецький витвір на художника і взагалі на людину справляє сильніше враження, ніж сама природа.                                            

 

Місяць  березень не тільки початок весни – вісник нового в природі, а й вшанування  поета, письменника, художника Тараса Григоровича Шевченка. Він  залишив потомкам величезну мистецьку спадщину: 835 творів, картин, гравюр різної тематики. Частина, а це 270 художніх творів – численні ескізи, етюди, нариси, замальовки та інші вважаються втраченими.

Художні здібності проявилися у нього ще в дитинстві, а в 16 років юнак намалював  портрет «Погруддя жінки» 1830 р., в 1833 році - портрет  пана Енгельгардта, у якого був кріпаком. Далі шлях долі привів  майбутнього художника  до  столиці Російської імперії – Санкт – Петербурга. У 1831 році пан Павло Енгельгардт   переїхав до столиці і забрав з собою юнака. 

 

 

 

У столиці Тарас навчався чотири роки у  живописця В. Ширяєва, познайомився з земляком – художником  Іваном Сошенком, поетом  Є. Гребінкою, О. Венеціановим.  Через них Тарас познайомився з поетом В. Жуковським. В цей час Шевченко відвідував зали живопису Товариства заохочування  художників.

Художній талант юнака привернув увагу інтелігенції  і навесні 1837 року К. Брюллов вирішив написати  портрет  В. Жуковського, продати  його, а за отримані 2500 рублів викупити  Шевченка з кріпацтва.

 

 

 

 

В 1838 – 1845 роках Тарас Шевченко навчався в Академії мистецтв, відвідуючи рисувальні класи.  В цей час він знайомиться з творчістю  світових майстрів живопису: Рембрандтом, Рубенсом, Ван – Дейком, Веласкесом. Чимало робіт копіював, удосконалюючи свою майстерність, як портретист, пейзажист. Шевченка тричі нагороджували срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори.   

За участь у Кирило – Мефодіївському товаристві Шевченко перебував у засланні довгих 10 років (1847 – 1857 рр.). Ним написано величезну кількість  робіт  серед них виділяються акварельні пейзажі, виконані в Аральській та Каратауських експедиціях. Це такі малюнки як «Пожежа в степу», «Спорядження шхун» (два малюнки), «Пристань на Сирдарї» та інші. За клопотаннями друзів у 1857 році поета звільнили із заслання.

 

Гравюри – ще одна цінна частина творчої  спадщини  великого майстра.  Зокрема, за  офорт «Приятелі», «Путч про робітників на винограднику» та інші у 1860 році Рада Академії мистецтв ухвалила «по представленным гравюрам признать  назначенным  в академики» Тараса Шевченка. Він один із перших у тогочасній Російській імперії автор багатьох  офортів на класичні та власні сюжети.

Особливе місце в творчості Шевченка займають портрети: як на замовлення, так і портрети муз видатного художника. Портрети відзначаються свіжістю кольорів, яскравістю барв, намаганням дати психологічну характеристику людині. 

Протягом 1840 – 1846 рр. Шевченко створив чимало жіночих портретів, серед яких портрети Закревської, Маєвської, Кейкуатової,  Катериничів та інші. Тарас Григорович був емоційною і чутливою людиною. Він часто  закохувався, але доля не дала йому щастя в шлюбі, в родині, про яку художник мріяв особливо в останні роки свого життя. Та в житті Шевченка були музи, які дарували йому радість, любили його. По справжньому великого Кобзаря кохала княжна Варвара Репніна та без взаємності. Поет  поважав її, називав «добрим ангелом» і присвятив Варварі поему «Тризна» 1843 р., яку написав у Яготині,  під час перебування у родині Репніних.

Останнім жіночим портретом, написаним художником, вважається «Портрет Ликери Полусмакової» 1860 р. – нареченої Тараса Шевченка. 

У створенні жіночих образів проявилася вся його  майстерність, бажання розкрити  внутрішній світ свого  персонажа. Такою є картина «Катерина» 1842 р., написана ним  на тему однойменної поеми.

До нашого часу дійшла частина автопортретів Тараса Григоровича, які він створював протягом усього життя. Всі портрети дуже реалістичні. Найранніший із відомих автопортретів 1840 року. На картині зображено романтичний образ молодого художника-поета.  Автопортрет 1860 року сповнений глибоким ліризмом, в очах сум,  ніжність, тепле співчуття.

У Національному музеї Тараса Григоровича Шевченка в місті Києві знаходяться оригінали малярських робіт, картини, документи про його життя та творчість.

 

Мистецька спадщина великого творця залишається неоціненною для теперішніх і майбутніх поколінь українського народу.

 

Іван Франко сказав про нього: «Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури».

    

 

http://museum.net.ua/kartina/odaliska/

https://www.t-shevchenko.name/ru/Painting/1840-42/Catherine.html

https://www.t-shevchenko.name/uk/Painting/StPetersburg1859-1861/PortraitOfLPolusmak.html

http://museum.net.ua/skarbi-muzeiv-ukraini/selyanska-rodina/

https://www.t-shevchenko.name/uk/Painting/Autoportraits/1840.html

https://www.t-shevchenko.name/uk/Painting/Autoportraits/1860a.html

https://www.t-shevchenko.name/uk/Painting/Autoportraits.html

                

Добавил: CNTB, 02.04.2021, в категорию Дозвілля
Просмотров: 27 | Загрузок нет | Рейтинг: 4.0