(044) 279 85 78
cntbhp@gmail.com

Продовольство і агроекологія: як впоратись з прийдешніми потрясіннями

Агро24.-06.01.2021

Через пандемію коронавірусу ймовірно може виникнути продовольча криза, що матиме важкі та довгострокові наслідки для всього світу. Вже сьогодні в деяких країнах є дефіцит продовольчих продуктів. Що далі? Чи не стане шляхом виходу із кризи сучасний тренд агроекологія?

Все більше країн усвідомлюють необхідність підвищення рівня продовольчої безпеки, що має відбуватися переважно через контроль над власними джерелами сільськогосподарської продукції та скорочення ланцюжків поставок. Різні обмежувальні заходи, застосовані через розповсюдження коронавірусу, порушили транспортне сполучення та зменшили виробничу активність. Такі чинники викрили слабкі місця нинішньої продовольчої системи. У той час як одна частина світу (багатші країни) мали надлишок продовольчої продукції і знищували урожай через нестачу робочих рук на фермах, мільйони людей в інших країнах можуть зіштовхнутися з дефіцитом і голодом через збільшення цін на продукти харчування або через їхню цілковиту відсутність. Як модель сільськогосподарського виробництва, агроекологія заснована на традиційних знаннях та сучасних досягненнях аграрної науки, біології ґрунту та біологічному контролі над шкідниками. Ця система об’єднує раціональне экологічно-безпечне землекористування (за рахунок використання відновлюваних ресурсів на фермах) і пріоритет ендогенних рішень для боротьби зі шкідниками та хворобами. Окрім того, агроекологія пропонує конкретні практичні рішення багатьох світових проблем. Вона створює альтернативу системі доктринальної неоліберальної економіки, що переважає зараз. Така система веде до неефективної моделі сільського господарства індустріального типу, вона також має нищівний вплив на довкілля, сільські общини, здоров’я населення, місцеву та регіональну виробничу безпеку та продовольчий сувернітет. Агроекологія перевершує за ефективністю індустріалізовану продовольчу систему з точки зору різноманітності продуктів харчування, кількості поживних речовин на акр сільськогосподарських угідь, здоров’я ґрунту та раціонального використання води. Окрім того, створюючи стабільно-оплачувану роботу на сільських господарствах багатших країн, вона може також вирішити проблему перенесення робочих місць з цих країн закордон та витіснення фермерів, які врешті-решт виявляться жертвами системи аутсорсингу. Декларація Міжнародного форуму з агроекології, що відбувся в 2015 році, підтвердила необхідність формування локальних продовольчих систем. Вони створювали б нові зв’язки між містами та сільськими місцевостями, засновані на виробництві справжніх агроекологічних продуктів харчування. Окрім того, у документі сказано, що агроекологія вимагає від місцевих виробників та спільнот боротися за свої права та трансформувати структури влади, у першу чергу, шляхом передачі контролю над сімейним фондом, біорізноманітністю, землею, водою, знаннями, культурою та соціальними благами в руки тих, хто годує світ. Це означає, що те, як вирощується і що являє собою наша їжа, повинно визначатись соціальними благами, а не інтересами потужних приватних структур, якими керують комерційна вигода та прагнення підкорити фермерів, споживачів, і цілі регіони глобальними ланцюжками поставок. Для споживачів соціальне благо вміщає в себе більш різноманітний раціон. Останній призведе до покращення здоров’я та підвищення імунітету для боротьби з будь-якою майбутньою епідемією".

agro.24tv.ua/

Добавил: CNTB, 16.04.2021, в категорию Цікаві факти
Просмотров: 18 | Загрузок нет | Рейтинг: 5.0