(044) 279 85 78
cntbhp@gmail.com

За місяць війни Україна недоотримала на експорті продовольства $1,5 млрд

AГРОПОЛІТ. – 30.03.2022

Україна належить до ТОП-3 постачальників продовольства на світовий ринок. Ми – п’яті в світі за експортом пшениці, посідаємо четверту сходинку за реалізацією кукурудзи, третю – ячменю та першу – соняшникової олії. Також наша держава – одна з лідерів у виробництві горіхів, рапса, гороху, проса, пшеничної муки, меду та іншої аграрної продукції. 

Про це повідомив заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький, передає прес-служба Мінагрополітики. За підсумками 2021 року сільське господарство показало найвищий приріст виробництва – 14,4%, на сільгосппідприємствах виробництво збільшилося на 19,2%. У результаті сільське, лісове та рибне господарство торік дали найвищий відсоток до ВВП серед усіх секторів економіки – 10,6%. Зазначається, що на агропродовольчу продукцію припадає найбільша частка загального експорту України – близько 41% за рік. Це суттєва складова наповнення бюджету держави. При цьому забезпечуються повністю внутрішні потреби продовольства. «Насамперед хочу запевнити, що Україна зможе себе прогодувати в повній мірі. Ми маємо запасів для українців не на один рік. Ми почали активну посівну кампанію. У нас немає дефіциту за жодною з продовольчих позицій. Держава розпочала викуп в аграріїв зерна та інших запасів за кошти державного бюджету. Продовольчої продукції в нас значно більше, ніж ми зможемо спожити – це все не має псуватися, коли інші держави світу переживають кризу, а деякі – голод, а нам потрібна валютна виручка для підтримки своєї економіки», – зазначив Тарас Висоцький. За його словами, раніше ми вивозили до 5 млн тонн сільськогосподарської продукції у місяць через порти Одеси та Миколаєва. Але у зв'язку з ситуацією, яка склалася, сьогодні це неможливо, що дуже блокує наш експорт. Наразі спроможність поставок за кордон впала до 0,5 тонн зерна в місяць, через що Україна втратила уже $1,5 млрд. Як розповів перший заступник міністра, у нас є три способи для експорту – це порти Дунаю, залізниця та автошляхи. Але з кожним із них є свої проблеми. Так, на дунайські порти припадає приблизно 30 % експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував. Із залізничним сполученням, яким можна відправити близько 70% продукції, також є проблеми. Раніше європейська залізниця не використовувалася активно для перевезення зернових. В Україні та росії, як відомо, різна ширина колій та рухомий склад. Тому потрібно шукати європейські зерновози, перевантажувати продукцію у вагони вузькоколійки. У Європі така практика не поширена, а тому є брак і локомотивів, і тяг, і перевалочних пунктів із терміналами. Наразі ми активно працюємо з європейськими партнерами над цим питанням, адже інакше експортні залишки, які є на наших складах, ми можемо експортувати три роки», – розповів Тарас Висоцький.

agropolit.com/news/

Добавил: CNTB, 13.04.2022, в категорию Дайджест