(044) 279 85 78
cntbhp@gmail.com

Розворот від Білорусі: як Україна буде шукати нові ринки для вітчизняних експортерів, і скільки втратить?

УНН.-22.06.2021

 У 2020 році товарообіг між Білоруссю і Україною склав 4,5 млрд доларів. Це на 22,2% менше в порівнянні з роком раніше. Білорусь поставила в Україну товарів на 3,1 млрд доларів, а Україна в Білорусь — на 1,4 млрд доларів. В кінці травня Білорусь ввела на шість місяців режим індивідуального ліцензування деяких українських товарів. В уряді такі дії назвали невиправданими і дискримінаційними, але пообіцяли знайти для постраждалих українських експортерів інші ринки. Скільки триватиме торгова війна, і скільки втратить українська економіка, розбирався УНН.

З 26 травня Україна призупинила авіасполучення з Білоруссю. В цей же день, рада міністрів Білорусі ввела індивідуальне ліцензування на імпорт деяких груп товару, куди увійшли кондитерські вироби, шоколад, соки, пиво, плити ДСП і ДВП, шпалери, туалетний папір і упаковка, сільгосптехніка, пральні машини і меблі. Білоруський уряд заявив, що політики в цьому немає, а суто економічні інтереси. Точніше відповідь на рішення України в квітні цього року ввести спеціальне мито на імпорт автобусів, вантажних і спецавтомобілів з Білорусі в розмірі 35% від митної вартості. Український уряд порахував таку “відповідь” дискримінацією і не дивлячись на тривалість рішення шість місяців пообіцяв знайти нові ринки збуту замість Білорусі. Цим буде займатися МЗС разом з Міністерством економіки. “Будь-яка українська компанія, яка постраждає від обмежень з боку Республіки Білорусь, може відразу звертатися до Ради експортерів та інвесторів при МЗС. І ми разом з нашими колегами з Міністерства економіки шукатимемо способи, і докладемо всіх зусиль для того, щоб знайти такій компанії альтернативний ринок збуту”, — заявив на минулому тижні заступник міністра закордонних справ України Дмитро Сеник. За його словами, зараз Міністерство закордонних справ і Рада експортерів та інвесторів при МЗС прагне стати “вікном” для українських експортерів при виході на міжнародні ринки. “Зараз при МЗС проводяться щотижневі вебінари для експортерів з послами в різних країнах, ведеться активна робота для активізації співпраці з країнами Африки, заплановано навчання дипломатів в економічному напрямку”, — розповів заступник міністра. За словами експертів, Білорусь вже досить давно створює нетарифні обмеження в постачаннях великої низки українських продтоварів. Тому, навіть за підсумками 2020 року Білорусь випала з десятки основних ринків збуту агропродекспорту з України. Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), розповідає, що нові обмеження, які вводить Білорусь, не стосуються основних товарів українського експорту в Білорусь. Наприклад, Білорусь імпортує більше половини сої і майже всі шроти олійних саме з України. Якби вона заборонила або обмежила цей імпорт, то це призвело б до ще більшого зростання собівартості виробництва продукції тваринництва в цій країні, і так дуже дотаційного. “Саме ці позиції — це майже весь наш експорт до Білорусі. Але є ще і неприємні, але не критичні новини. Перш за все це „кондитерка“ — і хоч це лише 7% нашого експорту до Білорусі, але, наприклад, по карамелі, Білорусь є другим найбільшим ринком збуту для України. У той же час, в останні роки залежність від поставок української кондитерської продукції в Білорусі різко знизилися. Ми працювали з Асоціацією кондитерів щодо диверсифікації експорту протягом кількох років, і результати були дуже обнадійливими”, — розповідає Ярмак. Економіст пояснює, що за багатьма товарними категоріями білоруський ринок вже став втрачати лідерство. Наприклад, карамель (основна позиція нашого експорту в Білорусь з кондитерки), то тут стрімко ростуть експортні поставки української продукції в Польщу (ринок № 1 зараз уже), Румунії (втричі протягом трьох років), Великої Британії (в 7 разів за останній рік ), Литви і Болгарії.

www.unn.com.ua/

Добавил: CNTB, 27.06.2021, в категорию Дайджест