(044) 279 85 78
cntbhpp@gmail.com

"Можемо більше постачати в ЄС. Війна пришвидшує переорієнтацію ринків" – Олег Нів'євський

Газета по-українські.-07.07.2022

Попри всі руйнування і катастрофічні наслідки війна дає Україні можливості. Європейський союз скасував мита для українських виробників, є підтримка міжнародних донорів. Тому уже зараз треба думати про майбутнє і працювати над переорієнтацію ескпорту та зміною логістики. Бо й після нашої перемоги РФ і загрози від неї нікуди не подінуться. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів Олег Нів'євський. Він - голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, експерт із земельних питань та аграрної економіки.

Майже місяць, як в Україні почали збір урожаю - 11 червня першими почали на Одещині. Які прогнози будуть по збору? Який відсоток від минулого року матимемо?

По врожаю приблизно на відсотків 30 менше, ніж минулого року. Пшениці торік було 33 мільйони, цього– 18-19. По інших культурах трошки менше. Це гарний результат, враховуючи теперішню ситуацію. Експортних залишків буде близько 30 мільйонів. Тобто досить непоганий результат.

Він міг бути кращий?

Не було б війни, було б значно краще. Можна пропорційно це збільшити. У Росії очікують цього року рекордний врожай. За тих умов у нас, напевно, теж був би чи не рекордний. А, може, як і минулого року. А тоді він, насправді, був рекордний, якого не було за всю історію України. Уже зараз фермери кажуть, що ймовірно після збору цього урожаю сіяти озимі не будуть. Закупівельна ціна на ячмінь і пшеницю близько 2 тисяч гривень за тонну. У окремих областях 1500 гривень. Це щонайменше третина від реальної ціни на збіжжя. Вони працюють навіть в не нуль, а в збиток. Який вихід із цієї ситуації?

Відкритий експорт на повну потужність. Тобто повністю розблокувати порти, щоб можна було вивозити збіжжя. Нинішня ситуація – це прямий наслідок того, що логістика у нас подорожчала у чотири рази. Великий тиск внутрішньої пропозиції, бо у нас дуже багато цієї сировини – зернових. Тому є великий тиск на внутрішню ціну. І виходить так, що експортні ціни злетіли вгору, а внутрішні закупівельні впали. Тому така не дуже приємна ситуація для виробників. А вихід – треба, щоб наші експортували. Тоді і ціни будуть близькі до світових і зростатимуть далі. Можна трошки зарадити, збільшуючи вивіз через західні кордони. Але не все можна вивезти – близько 20 відсотків того, що потрібно. І плюс – ця логістика дорожча. Чим вона дорожча, тим менше отримують сільгоспвиробники.

Як це позначиться на продовольчій безпеці країни?

Ніяк. Те, що ми не можемо вивезти, залишається в Україні.

А наступного року?

І наступного. У нас території однієї-двох областей достатньо, щоб прогодувати всю Україну. Якщо штучно голоду не роблять, то ніколи його б не було. Було тільки два-три епізоди, але це зробили руками "товаріщей" з Росії. Продовольча безпека складається з двох компонентів. Перший – наявність продовольства в країні, другий – це доходи населення, які дозволяють купити. Якщо з доступністю у нас проблем немає, то з доходами є. Економіка скоротиться у два рази до кінця року. Тобто станемо біднішими у два рази. Зараз рахуємо індекс продовольчої доступності – він враховує ціни в Україні і доходи споживачів. Індекс впав на 40 відсотків. Зарплати вистачає на меншу кількість продовольства. В цьому плані ситуація із продовольчою безпекою погіршилася. Але це не означає, що вона катострофічна.

Інтерв’ю Голови Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олега Нів'євського

Gazeta.ua

Добавил: CNTB, 15.07.2022, в категорию Дайджест